З тис. до н. е. У долині річки Хуанхе з’явилися перші поселення землеробів.
Близько 2000 р. до н. е. Перші згадки про китайських правителів, які будували канали та дамби.
1766–1022 рр. до н. в. Китаєм правила династія Шань-Інь. Перша династія, докази існування якої визнані істориками вірогідними.
Кінець 2 тис. до н. е. Держава Шань-Інь поступово занепала, і близько 1000 р. її завоювали племена західних кочовиків – чжоу.
1022–720 рр. до н. е. Китай за часів правління династії Чжоу.
Близько середини VIII ст. Чжоу під тиском нових кочових племен змушені були залишити свою столицю місто Хао і переселитися на схід, де утворили невелике царство. Китай розпадається на півтори-дві сотні маленьких самостійних держав на чолі з колишніми царськими намісниками.
481–221 рр. до н. е. Доба Чжан Го («Ворогуючих царств»). За панування у країні в тривалій і кровопролитній війні змагалися правителі семи китайських держав.
221 р. до н. е. Ши Хуанді, правитель царства Цінь, об’єднав Китай і поклав початок пануванню династії Цінь. Він став першим імператором об’єднаного Китаю.
