Грюнвальдська битва – вирішальна битва «Великої війни» 1409–1411 pp. Польського королівства і Великого князівства Литовського з Тевтонським орденом.
Дата битви. 15 липня 1410 р.
Місце битви. поблизу сіл Грюнвальден і Танненберг у Східній Пруссії.
Сили сторін. Військо Тевтонського ордену становило 27 тис. осіб (за іншими даними, 60 тис. осіб) із 22 західноєвропейських країн (німці, французи, швейцарці, англійці та ін.) – усього 51 «прапор». Союзні війська налічували 32 тис. осіб (за іншими даними, 16–17 тис. осіб). До його складу входили поляки, литовці, українці, білоруси, росіяни, жмудь, вірмени, волохи, найманці з чехів, моравів, угорців і татар – усього 91 «хоругва».
Хто очолював війська. Війська Тевтонського ордену очолював великий магістр Ульріх фон Юнгінген. Союзні польсько-литовсько-руські війська очолював польський король Владислав II Ягайло.
Результати битви. Розгром військ Тевтонського ордену.
Утрати сторін. Обидві сторони – учасники битви втратили 1/5–1/3 складу своїх армій, причому війська Тевтонського ордену втратили більше полоненими, ніж загиблими. У битві загинув також великий магістр ордену.
Історичне значення
• одна з найбільших битв в історії середньовічної Європи;
• просування Тевтонського ордену на слов’янський Схід було зупинено;
• військову міць ордену було підірвано, і він був змушений перейти до пасивної оборони.
