VI–II ст. н. е. територія Римської імперії досягла найбільших розмірів. До її складу входили Північна Африка, більша частина Західної, Південної та Південно-Східної Європи, Східне Середземномор’я до Вірменії та річки Євфрат.
Було знищено кордони між колишніми державами, які стали римськими провінціями, уніфіковано монетну систему, припинено війни й морське піратство.
Сформувалися умови, які сприяли розвитку економічних і культурних зв’язків між різними областями Римської імперії.
VI–II ст. н. е. в Римській імперії спостерігався відносний прогрес у розвитку сільського господарства, ремесла, внутрішньої та зовнішньої торгівлі.
