Дворянство – один із вищих станів феодального суспільства (разом із духовенством), який має спадкові та закріплені законами привілеї. Основою економічного і політичного впливу дворянства була власність на землю.
Зміни у складі французького дворянства на початку XVII ст.
Старе дворянство. «Дворянство шпаги» – спадкове родовите дворянство, яке володіло феодами і було зобов’язане нести військову службу, що, у свою чергу, давало право на звільнення від податків.
Нове дворянство:
• Міщанське дворянство – багаті міщани (купці, цехові майстри), що отримали дворянський титул шляхом купівлі, завдяки королівській прихильності та володінню високою посадою, феодом. Не були зобов’язані нести військову службу. Від сплати податків звільнялися лише у тому випадку, якщо залишали свою колишню торгову або фінансову діяльність;
• «дворянство мантії» – чиновне дворянство, яке отримувало титули через посади в державному апараті або міських муніципалітетах. Купувало землі, поєднуючи свою діяльність на державних або міських посадах із дворянством. Звільнялися від військової служби, не сплачували податків.
