Заходи уряду
Царський уряд прийняв низку указів, що забороняли вивозити з Гетьманщини певні товари традиційними шляхами і до традиційних ринків збуту, та наказав возити ці товари до російських портів.
Із метою перетворення Гетьманщини на ринок збуту товарів, вироблених новоствореними російськими мануфактурами, було заборонено ввозити в Україну деякі закордонні товари. Запровадження економічної блокади Запорожжя: після зруйнування Січі було заборонено підтримувати будь-які торговельні відносини із запорожцями.
Місцева влада в Гетьманщині була зобов’язана стежити за суворим дотриманням указів і заборон, ужитих царизмом стосовно української торгівлі.
Спеціальними указами царського уряду було запроваджено заборону українським купцям ввозити до Росії найбільш уживані й прибуткові тогочасні товари – горілку і тютюн. Торгівлю Гетьманщини із Західною Європою через Польщу ускладнювала внутрішня нестабільність Польщі, грабунки та розбої на шляхах. Російські можновладці відмовлялися захищати права українських купців, пропонуючи їм торгувати через російські порти.
Дозвіл на безмитну торгівлю російськими товарами в Гетьманщині й, водночас, .примушування українських купців платити мито за свої товари.
Надання Росії права скуповувати в Гетьманщині заборонені до вивозу за кордон товари і перепродавати їх іноземним купцям.
Виплати українським постачальникам за товари, заборонені до вивозу за кордон, і товари, що постачалися до Росії (навіть для потреб війська), не грошима, а російськими товарами незадовільної якості.
Запровадження всілякої регламентації української торгівлі. Згідно з указом 1715 р., вирушаючи з товарами до Риги, купець мусив спочатку подати список своїх товарів до гетьманської канцелярії в Глухові, пройти перевірку товарів відповідно до цього списку й отримати дозвіл на виїзд. Установлення на південних і західних кордонах Гетьманщини 40 спеціальних застав, що мали перешкоджати українським купцям переправляти товари за кордон і спрямовувати їх до російських портових міст.
Наслідки політики
Радикальна (і штучна) зміна ринків збуту для українських товарів і зміна традиційних шляхів шкідливо вплинула на торгівлю Гетьманщини і фактично припинила її безпосередні зв’язки із сусідніми європейськими державами.
Задавлені жорсткою регламентацією, високими митами, зловживаннями російських чиновників, українські купці вдавалися до контрабанди. Унаслідок боротьби уряду з нею поширювалися доноси купців один на одного, підкупи митників та інших урядовців тощо.
Фактична заборона торгівлі Гетьманщини із Заходом болюче позначилася на економіці сусідніх із нею країн і цілих регіонів.
Російська економічна політика в Гетьманщині поставила українську торгівлю в залежність від російської, спричинила занепад місцевої промисловості й зміцнення позицій російського торгового капіталу в Україні.
Економічно занепадало українське міщанство, широкі верстви козаків і посполитих, що вели роздрібну торгівлю, брали участь у ній як візники тощо.
Руйнувалися економічні підвалини політичної автономії Гетьманщини у складі Російської держави.
