Дике Поле – батьківщина козацтва


Бродник
Бродник.

Дике Поле – так називали у Середні віки причорноморські і приазовські українські степи від Криму до Дніпровських Порогів, від Каспійських Воріт до передгір’я Карпат.

Плодючі землі Дикого Поля намагалися освоїти ще з часів Київської держави. Але заважали набіги степових кочівників, які хвилями проходили по цій землі. Кіммерійці і скіфи, сармати і гуни, авари, хазари і печеніги, половці, монголо-татари кочували і намагалися тримати під контролем Дике Поле.

Від XIII до XVIII ст. Кримське ханство існувало поряд із Польсько-Литовською і Московською державами. Наприкінці XV ст. Кримська орда стала васалом Туреччини, сильної держави того часу.

У XIV–XV ст. Дике Поле увійшло до складу Великого князівства Литовського. Але фактично тут панувало безвладдя. Це вабило різних утікачів, розбійників, авантюристів і впевнених у собі господарів-хуторян, мисливців, купців. Тікали сюди і українські селяни, яких після підписання Люблінської унії перетворювали на кріпосних. Ризикуючи, вони освоювали ці землі, займалися землеробством і рибальством, полюванням; возили сіль і транзитні товари, охороняли каравани або нападали на них.

Кримські хани, скориставшись суперечностями у Московському царстві, укладали союзи то з одними, то з іншими, ще й мали привід для грабіжницьких набігів.

Турецькі й татарські навали у XV-XVII ст., коли тисячі людей були поневолені, становили величезну проблему для населення України, Польщі, Московського царства. За різними даними, від XV до XVIII ст. у рабство потрапили від 3 до 5 млн українців і росіян. Від 1450 до 1556 р. татари приходили в Україну не менше 86 разів. Їх набіги гальмували економіку і культуру країни.

У 1500 р. загони синів Менґлі Ґірея, кримського хана, пройшли війною через Волинь, Галичину, Брацлавщину, Люблінщину, Сандомирщину, спаливши величезну кількість сіл і містечок, захопивши 50 тис. полонених-рабів.

У XV ст. із біглих від польської залежності та переселенців у цих місцях виникло козацтво.

Із появою у Дикому Полі козаків по лівому березі Дніпра та його притоках почали виникати містечка і укріплені поселення. Зазвичай вони розташовувалися на берегах річок або на островах. Козаки огороджували містечка земляними валами, укріплювали їх з усіх боків тинами. Поверх тину укладалися кущі терну. Спочатку козаки мешкали у тимчасових куренях і землянках, але пізніше почали будувати наземні житла – курені. Перша згадка про постійні козачі поселення у Дикому Полі належить до жовтня 1549 р.

Залиште свій коментар!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментар буде опубліковано після перевірки модератором

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)