Берестейська церковна унія 1596 р.


Статті Берестейської унії
Статті Берестейської унії.

Берестейська церковна унія – об’єднання католицької (Вселенської) церкви з православною церквою України та Білорусії, проголошене на церковному соборі в Бересті (Бресті) 1596 р.

Передумови укладання

• Католицька церква традиційно намагалася розширити свій вплив на Сході й об’єднати католиків та православних під егідою папського престолу. У цих намаганнях Рим зміг скористатися кризовим станом православної церкви в Україні та Білорусії.

• Українські й білоруські православні єпископи вбачали в унії єдину реальну на той час можливість досягти бажаної мети, а саме:

– позбутися принизливої для духовної влади залежності від торгово-ремісничого люду, об’єднаного в братства; – подолати кризу православної церкви й оздоровити церковний організм у цілому;

– досягти фактичної рівності в правах із католиками в Речі Посполитій.

• Влада Речі Посполитої вважала, що єдина віра – це фактор, який зміцнює державу. Унія в планах польської політики була:

– можливістю остаточно закріпити у складі Речі Посполитої українські та білоруські землі;

– перехідним етапом до чистого католицизму;

– засобом денаціоналізації українців та білорусів, оскільки з церковною латинізацією пов’язувалася і полонізація.

• Українська православна знать, яка підтримувала ідею об’єднання двох церков на засадах рівноправності, уважала, що унія:

– стане засобом оновлення православної церкви, піднесе її до потреб часу;

– сприятиме тіснішому зближенню із західноєвропейською культурою;

– дозволить зрівняти в правах православних ієрархів із католицькими (дістати місця в сенаті) і посилити позиції православних у Речі Посполитій.

Основні умови

• Прийняття католицької догматики про чистилище, походження Духа Святого від Бога-Отця та Бога-Сина.

• Визнання зверхності Папи Римського як першоієрарха всієї християнської церкви.

• Збереження православної візантійської обрядовості та юліанського календаря.

• Проведення богослужінь церковнослов’янською мовою.

• Виборне право на заміщення митрополичої та єпископської кафедр із наступним затвердженням обраних духовних осіб світською владою.

• Збереження за нижчим духівництвом права одружуватися, на відміну від обов’язкової безшлюбності латинського духівництва.

• Підтвердження східних принципів організації чернечого життя.

• Зрівняння у правах руського духівництва з латинським у Речі Посполитій: звільнення від сплати податків, право обіймати державні посади, надання єпископам прав сенаторів.

• Навчання у школах і семінаріях на україно-білоруських землях повинно проводитися грецькою та слов’янською мовами.

• Підпорядкування братств єпископам.

Результати і наслідки

• Утворилася Українська греко-католицька церква. Греко-католицьке духівництво чинило опір спробам частини католицької ієрархії за допомогою унії окатоличувати і полонізувати українське населення. Відстоюючи національну ідентичність, греко-католицька церква довела, що вона є українською церквою.

• У результаті унії замість однієї церкви на українських землях виникли дві. Розпочалася тривала боротьба «Русі з Руссю» – між православними і греко-католиками.

• Фактичного зрівняння суспільного становища греко-католиків і католиків не відбулося. Обіцяних місць у сенаті греко-католицькі єпископи не отримали.

• В умовах збереження права патронату в Речі Посполитій від світської влади залежало, яка саме церква (греко-католицька чи православна) існуватиме на підвладній їй території.

• Українська православна церква не припинила пошуку шляхів свого оновлення. У цьому вона стала спиратися на підтримку світських елементів – православних українських шляхтичів, міщан і козацтва.

• В українському суспільстві загострилося протистояння на ґрунті віросповідання. Захист православ’я став основним гаслом українців у національно-визвольній боротьбі кінця XVI – першої половини XVII ст.

Назва «греко-католицька церква» має історичне походження. До Берестейської церковної унії українські й білоруські православні на землях у складі Речі Посполитої, підлеглі константинопольському патріарху, вважали себе приналежними до східного грецького обряду християнства і говорили, що сповідують «грецьку віру». Після унії для вирізнення тих, хто її підтримав у Римі, стали вживати назву «греки католики». Проте вже у 20-х рр. XVII ст. прихильників частіше визначали як «русинів католиків» або «з’єднаних», а вірних православ’ю – як «нез’єднаних», або «схизматиків». Стосовно самих церков щоразу частіше використовували назви «Руська з’єднана» і «Руська нез’єднана» церкви. Офіційну назву «греко-католики» вперше запровадила для своїх підданих австрійська імператриця Марія Терезія наприкінці XVIII ст.

Залиште свій коментар!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментар буде опубліковано після перевірки модератором

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)