Базиліка (від грец. «царський будинок») – прямокутна витягнута будівля для громадських зборів і рад, яка виникла у Греції в III ст. до н. е. У Давньому Римі базиліки призначалися для судових засідань й укладання торговельних угод. У подальшому архітектурна форма базиліки використовувалася як зразок для будівництва перших християнських храмів.
Із давньохристиянського мистецтва базиліка перейшла в середньовічне й стала одним із головних типів християнських храмів у візантійській, романській та готичній архітектурі.
