Довжина тіла цієї тварини сягала 9 метрів. Передні кінцівки були коротші задніх, між пальцями динозавр мав плавальні перетинки, як у качки. Морда його теж була схожа на качину й загиналася вгору. Міцний гребінь прикрашав маківку голови, виступаючи над потилицею. Всередині гребеня була порожнина, пов’язана з носовим ходом. Очевидно, з її допомогою тварина могла, як із рупора, подавати певні звуки. Гребінь і ніс з’єднувалися двома трубками, тому ящер-водолаз міг довго перебувати під водою, висуваючи на поверхню тільки гребінь.
Зуби в зауролофа розташовувались вертикально в ряд і, з’єднуючись між собою, утворювали цілу батарею. Кількість їх при цьому досягала 1000. При харчуванні рослинною їжею, в якій траплялися іноді й землисті частини, зуби тварини мали бути дуже міцними. Зауролоф – типова водяна тварина, яку можна було зустріти у болотистій місцевості, а також у озерах, ріках та мілководних місцях морів.
