У давнину літаючі рептилії ширяли над Європою. Приблизно в кінці тріасового періоду, близько 220 млн. років тому, територія Північної Італії, Швейцарії і Південної Франції була неозорим морем. Воно було досить мілким, і в ньому траплялися маленькі острівці, укриті рослинністю. Літаючі рептилії, які годувалися рибою, пірнали в це доісторичне море. Варто їм було торкнутися поверхні, як їхні голови негайно опускались у воду, щоб схопити здобич. Але будь-який недбалий рух чи впіймана надто велика рибина неминуче вели до смерті. Останки рептилій осідали на дно моря, укривалися відкладеннями і поступово, за мільйони років, перетворилися на закам’янілості.
У кінці 1960-х через зсув у печері неподалік від італійського міста Бергамо оголилися кам’яні нашарування. При розкопках із цих шарів видобули залишки численних ракоподібних, риб та рептилій, у тому числі найдавнішого птерозавра. Перший птерозавр був знайдений 1973 року. Його назва євдиморфодон розшифровується як «зуби двох форм» через те, що він мав численні зуби найрізноманітніших форм і розмірів. Точно встановлено, що він харчувався рибою, оскільки в його шлунку знайшли скупчення маленьких яскравих лусочок. Вдалі знахідки привели до відкриття ще одного виду літаючих рептилій – петейнозавра («крилатого ящера»), Петейнозаври жили тоді ж, коли і євдиморфодони, але були значно меншими, не більшими за голуба, і, можливо, годувалися комахами.
Третій вид птерозавра виявили в Преоні, неподалік давнього італійського міста Юдин. Його назвали преондактилем («преонський палець») на честь місця, де його знайшли. Він був не більшим від сороки, мав крилаті перетинки та довгі ноги. Тут же знайшли незвичайну закам’янілість – рвотні маси гігантської риби, які містили залишки літаючої рептилії – мисливця, який став здобиччю!
