Період: пізній юрський.
Опис: ящеротазовий, зауропод, чотириногий.
Довжина: 26 м.
Вага: до 40 т.
Спосіб харчування: травоїдний.
Виявлений: у Китаї.
Маминьчизавр вирізнявся неймовірно довгою шиєю – до 15 м – найдовшою шиєю серед усіх тварин, які будь-коли існували на землі!
Кожен із 19 шийних хребців мав гострі краї, які міцно скріплювали хребці один з одним і з’єднували їх із сухожиллями. Така конструкція примушувала рухатися м’язи тварини. Завдяки потужним спинним м’язам маминьчизавр міг піднімати шию доти, доки вона повністю не розпрямлялася. Неймовірно довгий хвіст допомагав підтримувати рівновагу тіла, а також використовувався як батіг. Перший палець передніх стіп мав сильний страхітливий кіготь. Численні закам’янілі сліди вказують на те, що маминьчизаври, як і слони, жили сімейними групами, які очолювали самиці. Самці були такими велетенськими, що коли їм не загрожувала небезпека, то полишали стадо, щоб пожити на самоті.
Як і в слонів, дитинчата маминьчизаврів під час міграції перебували в середині групи під захистом матерів.
