У 1969 році американський палеонтолог Джон Остром описав рештки дєйноніха, динозавра-хижака, схожого на велоцераптора, але більшого за розмірами. У ході своїх досліджень Остром з’ясував, що він вивчає залишки особини, яка була рептилією. Меткий, швидкий дейноніх не мав потужних щелеп і вочевидь він спершу хапав здобич довгими «руками», а потім убивав за допомогою ніг та кігтів. Динозаври-хижаки вдавалися до різних способів нападу, ось і у дєйноніха була смертельна зброя – довгий кіготь у формі коси на другому пальці кожної стопи, який допомагав утримувати рівновагу, хапати й розривати жертву. Праці Острома ознаменували народження сучасної палеонтології. Динозаври виявилися не такими вже повільними незграбами, як це уявлялося раніше, а істотами, здатними стрімко бігати, утримувати рівновагу, розвивати високу швидкість, рятуючись від переслідування. Фактично їхній спосіб життя нагадує життя птахів і ссавців.
