Венеція – «цариця Адріатики» – розташована на узбережжі Адріатичного моря. У Середньовіччі була однією з найміцніших італійських держав. Самі венеціанці називали своє місто «найясніше».
Місто Венеція розташоване на 118 островах, поділених 150 каналами, із 400 мостами. Головою держави був дож, який обирався Великою радою з патриціїв і довічно виконував повноваження керівника республіки. Вищим органом влади була Велика рада, до якої входили представники всіх знатних родин республіки.
Процвітання Венеції забезпечував величезний торговельний і військовий флот. Венеціанські купці були головними посередниками в торгівлі Близького Сходу із Західною Європою. Венеціанські золоті дукати впродовж багатьох століть вважалися у Європі своєрідною міжнародною монетою.
Венеція тривалий час вела жорстоку боротьбу зі своїм основним торговельним суперником – Генуєю. У 1380 р. венеціанський флот розбив генуезців. Венеціанці повністю запанували у східній частині Середземного моря. Захоплення Константинополя турками-османами у 1453 р. завдало болючого удару венеціанському пануванню у східній торгівлі.
