Пальміра належить до рідкісних міст, життя яких оповите легендами й таємницями. Навіть відома європейцям назва міста має певну недомовку, адже для його жителів це зовсім не Пальміра, а Тадмор, що в перекладі означає «місто пальм». Саме ця назва найбільшою мірою характеризує дивовижне місто. Пальмірою його назвали греки, які часто давали містам далеких країн «псевдоніми ».
Виникло місто з волі славнозвісного правителя Ізраїльського царства, який неодноразово згадується в Біблії, Соломона в І тис. до н. е. У ті часи Сирію й Ірак населяли арамійці, які постійно загрожували набігами. Нове поселення мало стати опорним пунктом у боротьбі з їхніми ордами. При виборі місцини для міста цар прийняв властиве йому «соломонове рішення», указавши на район поблизу джерела з теплою водою за назвою Афка. Слід зазначити, що військові функції міста швидко відійшли на другий план – незабаром воно стало важливим перевалочним пунктом для караванів, що перетинали Сирійську пустелю. Саме торгівля принесла славу «нареченій пустелі», як вишукано стали називати Пальміру. На її надзвичайно багатих ринках можна було купити розкішні перські килими, китайські шовки, фінікійські прикраси, перли з Перської затоки і, звісно, сирійське вино й пшеницю!
Місто здавалося настільки казковим, що згодом з’явилися міфи, нібито до його створення доклали рук джини (так називали істот, які володіли величезною силою й міццю та виникали із чистого полум’я).
Багате місто привернуло увагу Парф’янської та Римської імперій, що ворогували між собою. У І ст. Пальмірою заволоділи римляни, великодушно зберігши деяку її самостійність. Найбільшого розквіту місто досягло за часів правління цариці Зенобії Септимії. Вона відмовилася підкорятися великому Риму й за короткий час підпорядкувала своїй владі всю Сирію, східну частину Малої Азії та Єгипет. Війна з римлянами завершилася перемогою імператора Авреліана. Місто було безжалісно розграбоване й спалене. Пальміра стала провінцією Римської імперії й уже не відновила колишньої величі.
Руїни Пальміри були знайдені в 1678 р., а археологічні розкопки розпочалися наприкінці XIX ст. й ведуться дотепер. Виявилося, що довге забуття допомогло зберегти стародавні руїни. Найбільш упізнаваною спорудою вважають Тріумфальну арку, що являє собою монументальні ворота, зроблені з граніту, базальту й мармуру.
Чи знаєте Ви, що...
У Сполучених Штатах Америки на честь «нареченої пустелі» названо кілька міст. Українську Одесу часто поетично називають Південною Пальмірою, а російського красеня Санкт-Петербург – Північною.
