Попелиці, або тлі, або тлеві – надродина комах (Aphididae)

Належать до ряду Напівтвердокрилі (Hemiptera). Це дрібні комахи, розмір яких не перевищує кількох міліметрів. Усі мають смоктальний ротовий апарат, харчуються соками рослин. Життєвий цикл часто буває надзвичайно складним, що включає партеногенетичне і статеве покоління, крилатих і безкрилих дорослих комах, а також чергування рослин, на яких вони годуються. У процесі харчування попелиці виділяють надлишок цукру у вигляді «медяної роси», якою харчуються мурашки.

Звичайна ялинова попелиця (Chermes abietis) не більша за піщинку, товста, неповоротка, з маленькими ніжками і довгим хоботком. Як тільки настане весна, прокинувшись від сплячки, попелиця починає смоктати деревні соки, тіло її поступово набухає, вона неодноразово линяє і нарешті починає відкладати яйця (100-150 штук). Наприкінці травня з них з’являються личинки, які повзають по хвойних пагонах, запускають свій хоботок під шкірку і починають смоктати. Внаслідок цього на дереві утворюються потворні нарости і викривлення гілок. Серед попелиць розрізняють два покоління. Одні залишаються постійно на рідній гілці і тут помирають. Другі розправляють крила і перелітають на сусідні дерева, де відкладають яйця, з яких виходять личинки, що зимують.

Відомі: зелена попелиця (Aphis mail), що живе на плодових деревах, горобинова попелиця (Aphis sorbi), яка трапляється на яблуні та горобині, горохова попелиця (Acyrthosiphon pisum), що живе на різних бобових рослинах, розанна попелиця (Aphis rosae), яку можна зустріти на кожному кущі троянди.

Попелиці розмножуються дуже швидко. Ще до того, як вони з’являються на світ, усередині їхніх тіл починають визрівати зародки майбутніх попелиць. Усі ці попелиці у вигляді безкрилих особин з’являються ранньої весни, після того як перезимували під листям, і потім розмножуються, народжуючи живих дитинчат.

Протягом літа в результаті партеногенезу з’являється понад десять поколінь безкрилих або крилатих самок попелиць. Восени починають народжуватися крилаті самці, які перелітають на рослину-господаря, де самки відкладають яйця, що зимують.

Помічено, що утворення крилатих особин і відкладання зимових яєць залежать від несприятливих зовнішніх умов, за яких доводиться жити комахам. Якщо в попелиць достатньо їжі і якщо усунути холод, що загрожує їм, як це, наприклад, буває в теплицях, то розмноження попелиць може тривати безперервно протягом кількох років.