Схожі на чайок; характерна відмінність – товстий, відносно короткий дзьоб, верхній кінчик щелепи якого загнуто гачком. Усі 7 видів, що належать до родини, живуть у холодному північному поясі землі, зазвичай на морі, а в період гніздування – у тундрі, на островах та берегах.
Великий поморник (Catharacta skua) може бути завбільшки з великого ворона: довжина тіла – до 57 см, розмах крил – до 146 см. Оперення сірувато-буре з червонуватими та блідо-сірими поздовжніми смужками, біля основи темних крил помітно білу пляму, очі червонувато-бурі, дзьоб чорний, ноги чорнувато-сірі. Молоді птахи кольором оперення не відрізняються від дорослих.
Своїм способом життя цей птах нагадує великих чайок, але відрізняється від них більшою швидкістю, різноманітністю та спритністю своїх рухів. Це найнебезпечніший морський хижак, до того ж такий сильний та сміливий, що найбільші морські птахи воліють уникати його. Поморник постійно голодний, надзвичайно ненажерливий і, вочевидь, літає тільки для того, щоб полювати. Поки поблизу нього немає інших птахів, він змушений сам шукати собі їжу – кидається у воду за рибами, знаходить на березі морських тварин, викинутих хвилями. Та щойно він помітить здалеку іншого м’ясоїдного птаха, як починає пильно стежити за ним, чекає, доки той уполює здобич, а тоді переслідує його з таким нахабством, що птах мимоволі випускає здобич, яку зараз же хапає поморник. Мертві та хворі птахи, що плавають на морській поверхні, – це його звичний раціон. На пташиних горах поморник постійно грабує гнізда інших птахів: забираючи яйця та пташенят, він відносить їх своїм власним дитинчатам. Сила його – у дзьобі та довгих, міцних кігтях, які нарівні з нахабством та сміливістю їхнього володаря роблять поморника справжнім тираном птахів, що живуть на місцях спільного гніздування.
У червні поморники відкладають у невелике заглиблення на схилі гори, яке заміняє гніздо, 2 брудно-зелених яйця. Самець і самка почергово насиджують яйця і хоробро кидаються на будь-кого, хто наблизиться до гнізда. Ці птахи нерідко ранять людину в голову.
Найменший вид цієї родини – довгохвостий поморник (Stercorarius longicaudus). Він менший за розмірами та стрункіший за описаного вище й відрізняється від нього дуже подовженими хвостовими перами, завдяки яким довжина птаха доходить до 55 см, розмах крил – близько 1 м, вага – до 350 г. Верхня частина голови та задня сторона шиї блискучо-чорного кольору. Груди і горло білі. Спина і верхня частина крил забарвлені в чорно-зелений колір. Дуже поширений у північних морях. Цей вид не такий хижий та агресивний, як інші представники родини.
