Належить до родини Листовійкові. Невеликий метелик з розмахом крил 15-20 мм має видовжені темно-сірі передні крила, у кутку яких бура, схожа на око, пляма, облямована яскравими, блискучими бронзовими смужками. Задні крила – світлі, з бахромою по краях.
Яблунева плодожерка поширена скрізь, де культивують яблуні. Зимують дорослі гусениці в щільних шовковистих коконах під відсталою корою або в тріщинах кори. Частина гусениць зимує у складських приміщеннях та плодосховищах.
Перетворення в лялечку відбувається ранньої весни, під час цвітіння яблуні; через 2–3 тижні вилітають метелики. Удень вони нерухомо сидять на стовбурах і гілках у кроні дерев; активний літ починається після заходу сонця.
Плодожерки – група метеликів, характерних тим, що розвиток гусениці відбувається у плодах розоцвітих (яблуня, груша, айва, абрикоса тощо), а також горохових і дубових.
Самиці відкладають яйця в основному на листя і рідше на плоди, оскільки вони ще вкриті пушком. Один метелик може відкласти до 100–160 яєць, розвиток яких триває від 6 до 15 днів.
Народившись, гусениці вгризаються у плоди і прикривають вхідний отвір «пробкою» з огризків, склеєних павутиною. Перші 2-3 дні вони харчуються м’якоттю яблука, вперше линяють, а потім прогризають хід до насінної камери.
Після другого линяння гусениці харчуються в основному насінням. Після третього-четвертого гусениці часто залишають плід і вгризаються в друге яблуко, що торкається до пошкодженого. Весь розвиток гусениці проходить приблизно протягом місяця.
Гусениці п’ятого віку, закінчивши харчування, залишають плід і спускаються по гілках у пошуках підхожого для зимівлі місця.
