Південний полюс – це місце для витривалих і сміливих. Проте крига й сніги, вітри й льодяний океан не заважають жити тут і вирощувати потомство пінгвінам.
Цей дивовижний птах не літає. Та й крила в нього дуже змінилися, обернувшись на ласти, адже пінгвіни пристосувалися до водного способу життя. Пір’я дуже густе й змазане жиром, тож здатне зберігати тепло тіла навіть у холодній воді. Крім того, тіло пінгвінів має обтічну форму, тому вони чудові плавці. Ці птахи здатні розвинути у воді швидкість до 40 кілометрів за годину, а пірнають вони більш ніж на сто метрів.
Узагалі, пінгвін може й злетіти, але тільки тоді, коли вистрибує з води на крижини.
Хоча й говорять, що небо належить птахам, однак відмовилися від такого чудового подарунка природи не лише пінгвіни. Страуси, ківі й казуари колись уміли літати, проте поступово відмовились від далеких перельотів, а потім і взагалі почали просто ходити. Ківі, приміром, не мали наземних ворогів, саме тому політ став для них зайвим. За певний час усе тіло ківі вкрилося легким, волосоподібним пір’ям, а крила майже зникли. Однак сьогодні ці птахи є зникаючими. А довірливого дронта, на жаль, ми вже ніколи не побачимо. Ці птахи також не літали, бо на островах, де вони жили, у них не було природних ворогів. Вони робили гнізда прямісінько на землі. Дронти жили безтурботно, аж доки ці землі не відкрили люди, які стали полювати на птахів і завезли сюди нових тварин, що теж були не проти ними поласувати.
Шоломоносний казуар, мешканець Нової Гвінеї,– дуже сильний і важкий птах, який іноді має вагу до ста кілограмів. І хоча крила в казуара нерозвинені, ноги цілком компенсують цей недолік.
Крило страуса майже нічим не відрізняється від крил літаючих птахів. От лишень у цих птахів майже цілком зникла літальна мускулатура. Але сильні двопалі ноги зробили страусів знаменитими в усьому світі бігунами! Неймовірно, та цей майже двометровий птах із вагою понад сто кілограмів здатен пробігти 60 кілометрів за годину!
А найменшою серед усіх пернатих є тропічна пташка колібрі. Деякі екземпляри важать усього-на-всього 2 грами, а їхня довжина від дзьоба до кінчика хвоста не перевищує п’яти сантиметрів. Але якими вигадливими можуть бути ці хвости! Неймовірне оперення яскравих кольорів, прикраси у вигляді китичок та химерних опахал – жоден птах не зможе похвалитися такою красою.
Колібрі живляться квітковим нектаром. Під час їжі пташки не сідають на квітку, а висять перед нею в повітрі. Вони працюють крильцями з такою швидкістю, що очі людини не здатні їх розгледіти.
І це не дивно, адже колібрі здійснює до 70 помахів на секунду.
