Одиночні оси (Eumeninae). На вигляд схожі на інших ос. З’являються у травні і незабаром беруться споруджувати гніздо в землі, вхід до якого роблять із глини, розм’якшеної слиною або водою. Далі виривають галерею завдовжки 10 см. Коли споруду закінчено, оса починає заготовляти їжу для свого майбутнього потомства і невтомно літає у пошуках здобичі. Полюють на личинок жуків-довгоносиків, листоїдів і гусениць дрібних видів лускокрилих.
Відомо близько 40 видів одінерів. Гнізда в основному будують у землі, використовуючи як склеювач слину. Вони хижаки, своїх личинок вигодовують паралізованими довгоносиками та іншими комахами.
Оса спритно хапає таку здобич за голову, сідає на неї верхи і на своїх могутніх крилах легко доставляє здобич до свого гнізда. Наносивши достатньо здобичі, оса відкладає одне яйце і щільно закупорює отвір глиною. Потім починає споруджувати іншу нірку і прилаштовує таким чином друге, третє яйце і так далі, поки нарешті так виснажиться, що вмирає.
Що ж до личинки, то, вийшовши з яйця, вона одразу починає поїдати запасений для неї корм. Одну за одною з’їдає вона всіх гусениць, що є в запасі, і, наївшись досхочу, засновує себе тонкою павутиною, яка утворює кокон. У цьому вигляді вона зимує, а з настанням весни легко проробляє собі хід назовні.
