Неймовірно, але існують риби, які тонуть! Життя цих риб – постійний рух, бо якщо вони зупиняться, миттю підуть на дно, адже природа не наділила їх плавальним міхуром. Акули, скати й химери – ось ці дивовижні створіння. Рухатися хрящові риби змушені ще й через те, що їхні серця не можуть досить швидко забезпечити тіло кров’ю, яка доставляє всім органам кисень. Безперервно пересуваючись, риби допомагають своєму серцю.
Акули, окрім слабкого серця, мають ще й проблеми із зором: вони зовсім не розрізняють кольорів. Натомість нюх у них такий, що їм можна тільки позаздрити!
До того ж у цієї риби жахливі щелепи. А от скат володіє більш сучасним арсеналом – для полювання й захисту він використовує електрику.
Стихія риб – вода, проте, як свідчать археологічні знахідки, летючі риби існували вже 220 мільйонів років тому! їхні грудні плавці були дуже сильними й широкими, а нижня лопата хвоста видовженою – усе це й допомогло рибам навчитися літати. Сьогодні це вміють робити шістдесят видів риб. Еволюція вдосконалила грудні плавці так, що в деяких летючих риб їхня довжина стала майже такою самою, як і довжина всього тіла. Це дозволяє їм робити півтораметрові стрибки й пролітати над водою близько 50 метрів. Дуже часто летючі риби здійснюють по три-чотири стрибки поспіль, навіть не занурюючись під воду, а лише ковзаючи по її поверхні. У такий спосіб вони можуть пролетіти майже півкілометра.
Швидкість польоту летючих риб іще під час старту становить 30 кілометрів на годину!
У морських глибинах є і свої рибалки. Ідеться про риб-вудильників. Вони застигають на місці й чекають. Варто одній або кільком рибкам забути про пильність, як вудильник миттю засмоктує разом із водою необережну здобич. Утім здобич ще потрібно приманити – і в цій справі у глибоководних вудильників майже нема конкурентів.
Приміром, у Чорному морі можна зустріти дивну рибу, яка називається морський диявол. Для того щоб заманити здобич, морський диявол «придбав» собі «вудку» – спеціальний виріст над пащею. Тонка довга «вудка» звивається, нагадуючи за формою черв’яка, улюблену «страву» риб.
Проте вудильники здебільшого плавають так глибоко, що рибам непросто побачити їхню наживку, тож «рибалки» знайшли дивовижне рішення. Вони випромінюють в оповитих мороком водах світло – кінець їхньої вудки прикрашений «ліхтариком». Секрет у тому, що в заглибленнях шкіри вудильників поселяються бактерії. Переробляючи слиз, вони допомагають протікати реакціям, під час яких випромінюється світло.
Чи знаєте ви, що...
Любителями рибної ловлі серед людей є чоловіки. Тим часом у вудильників «вудкою» можуть похвалитися тільки самки. Самці вдесятеро менші від них і навіть не здатні самостійно добувати їжу. Кавалери-вудильники приростають до тіла самки й усе життя живляться за її рахунок.
