Ця кровоссальна комаха – ектопаразит людини і теплокровних тварин, тобто харчується їхньою кров’ю. Клоп відомий був ще в давні часи. Характерні його ознаки – відсутність крил, 3-члениковий хоботок і схильність харчуватися кров’ю тварин.
Тіло клопа пласке, завдовжки 4 мм, червонувато-бурого кольору. Навесні і влітку самка кілька разів відкладає яєчка, одразу штук по 50, у різні щілини, під шпалери чи просто у тріщини стіни. Те покоління, яке виводиться пізно восени, зазвичай не переживає зими, але клопи, що цілком зміцніли, можуть переносити навіть дуже сильні холоди. Попри свою ненажерливість, клопи дуже довго можуть голодувати. Так, один натураліст замкнув самицю клопа в коробочку і коли відкрив її через 6 місяців, то побачив, що вона не тільки жива, а й народила численне потомство, хоча всі вони були дуже худі і майже зовсім прозорі.
Надзвичайна витривалість і живучість клопів у поєднанні з надзвичайною їхньою плодючістю робить їх дуже неприємними комахами. Хоча існує дуже багато засобів для виведення клопів, але всі вони малоефективні, оскільки досить вижити лише одній самці, щоб розвелося нове покоління, незважаючи на всі вжиті заходи. Дотепер ще не з’ясовано, звідки клопи з’явилися в Європі, але більшість учених припускають, що вони родом з Індії.
Первісним місцем проживання постільного клопа, очевидно, були печери Середнього Сходу, населені людьми і кажанами.
