Індичка дика, або звичайна (Meleagris gallopavo)

Відгуки: 0Тварини

Індичка дика, або звичайна (Meleagris gallopavo)
Індичка дика (Meleagris gallopavo)

Забарвлена зверху в буро-жовтий з металевим полиском колір, на спині і хвості – у темно-горіховий з чорними і зеленими смужками, на грудях – у жовто-бурий, на нижньому боці тіла – у буро-сірий.

Дикі індички великих розмірів, важать до 8 кг (індик). Довжина індика 100-110 см, самки – 85 см. Ноги довгі, міцні. Голова і верхня половина шиї блакитні, неоперені. Є так звані «бородавки» червоного кольору: на лобі біля основи дзьоба звішується м’ясистий придаток, на горлі висить складка шкіри. Вважається родоначальником домашньої індички.

У Центральній Америці індичку замінює чудова плямиста індичка (Meleagris ocellata) дещо менша за неї, яка поєднує в собі красу павича з тілом індика.

У плямистої індички дуже гарне барвисте пір’я. Шия, верхня частина спини і груди – зелені; нижня частина спини і надхвістя – блакитні із зеленим блиском. Усе пір’я із золотистозеленою облямівкою. На верхніх покривних перах хвоста чудові зелено-блакитні плями, ніби очі; махові пера – з білими смужками, стернові – червонувато-сірі. Голова і шия блакитні з червоними «бородавками».

Індики часто живуть великими зграями, для знаходження їжі вони мандрують лісовими просторами, бігаючи вдень по землі й відпочиваючи вночі на високих деревах.

Самці збираються в зграї від 10 до 100 особин і відшукують корм виключно для себе. Самки зі своїми напівдорослими дитинчатами збираються в інші зграї, і так усі разом посуваються все далі й далі, допоки шлях їм перетне яка-небудь широка річка. Тоді вони збираються на найвищому місці і залишаються тут кілька днів, ніби радячись, перш ніж переправитися на інший берег. Самці надуваються і квокчуть, мовби підбадьорюючи себе; самки і пташенята намагаються їх наслідувати; аж ось вони наважуються і за сигналом, поданим індиком-ватажком, сміливо перелітають через річку.

Індички – другі за розмірами свійські птахи після страусів. Жива маса дорослих домашніх індиків 9–35 кг, індичок – 4,5–11 кг.

У середині квітня самка відшукує собі підхоже місце для гнізда, намагаючись приховати його навіть від самця. Гніздо являє собою заглиблення в землі, вистелене пір’ям; у кладці 10–15 яєць. До гнізда самка підходить дуже обережно, і коли залишає його, то неодмінно прикриває яйця сухим листям.

Іноді трапляється, що кілька самок кладуть свої яйця в одне місце; у такому разі одна з них завжди охороняє гніздо, тож слабкі хижаки не в змозі завдати шкоди виводку. їжа цих птахів – переважно так звані іллінойські горіхи та ягоди дикого винограду; але вони їдять також різного роду трави і злаки, хлібні рослини, плоди і комах.

Спочатку індички мешкали в лісистих місцевостях Північної та Центральної Америки, але зараз через надмірне полювання кордони їхньої поширення у природному середовищі значно звузилися. Це щільні птиці з темними зеленувато-сірими пір'ям, що має чорну облямівку. Самець звичайної індички (Meleagris gallopavo) має великий виріст на шиї. Довжина птахів досягає 1,25 м, їх утримують повсюдно як свійських птахів.

Залиште свій коментар!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментар буде опубліковано після перевірки модератором

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)