Комахи з неповним перетворенням. До ряду входять 2 родини – справжні богомоли та емпузи. Поширені переважно у тропіках і субтропіках. Давні греки називали богомола «віщуном», або «пророком», і в Середні віки його вважали провісником погоди або вісником весни, але насправді хибна і та, і та думка. Найпевніше припущення, що назва цієї комахи походить від її звички тримати передні ноги трохи піднятими догори, ніби підносячи їх з молитвою до Бога.
Це переважно великі комахи з видовженим тілом (до 11 см). Голова трикутна, з великими очима, дуже рухлива. Ротові органи направлені вниз. Дуже дивні на вигляд.
Спільна риса всіх богомолів – передні ноги, призначені для хапання та утримування здобичі. У спокої вони тримають їх складеними, при цьому гомілка вкладається в жолобок на стегні, подібно до складаного ножа. Стегно і гомілка мають ряди гострих шипів. Крила, передні і задні, дуже добре розвинені, і завдяки їм богомоли можуть перелітати на значні відстані. Але існують і безкрилі види.
Богомоли ведуть хижий спосіб життя, харчуються зазвичай іншими комахами, включаючи й мух. Великі види також полюють на маленьких ящірок, жаб, птахів і навіть гризунів.
Годинами може сидіти в листі, зовсім непомітний серед нього, позаяк і сам зеленого кольору. Але, сидячи в невинній позі, богомол не дрімає, а зірко видивляється, чи не з’явиться поблизу яка-небудь комаха, якою він може поласувати. Коли та наблизиться, він починає обережно до неї підкрадатися. Нарешті, улучивши зручний момент, богомол хапає жертву своїми чіпкими ногами, підносить до рота і спокійно починає пожирати.
Якщо богомол нерухомий, його практично неможливо помітити. Комаху може виказати тільки її пересування. Рухається богомол дуже повільно, проте, відчувши небезпеку, здатний переміститися досить швидко, щоб знову завмерти на місці. У разі нападу комаха прибирає загрозливої пози – розставляє крила, від чого стає ніби більшою, і починає розхитуватися то в один бік, то в другий, намагаючись налякати ворога. Деякі тропічні види додають до цього ще й звуки – ляскають ногами і шурхотять крилами.
Самиця завжди більша і товща за самця; крила і надкрила її порівняно короткі. У деяких видів самиці можуть поїдати самців підчас спаровування. Яйця приклеюють невеликими купками до якого-небудь стебла або каменя. З’єднуючи їх між собою драглистою речовиною, самиця розташовує їх рядами або пластинками, загорнутими подібно до пакетів. Богомол у першій личинковій стадії має червоподібну форму.
Найбільш поширений богомол звичайний, який мешкає на території від Південної Африки до Кавказу, Середньої Азії. Уздовж північної межі проживання комаха трапляється украй рідко. Зате у Криму, на Кавказі та на всьому узбережжі Чорного моря він є досить звичайною комахою. Досягає завдовжки 42–52 мм (самець) або 48–75 мм (самиця). Іноді відіграє корисну роль у сільському господарстві як винищувач шкідників. Ворогами богомолів вважаються птахи, хамелеони, змії.
Орхідейний богомол (Hymenopus coronatus) влаштовує засідку на квітах. Його черевце набуло вигнутої форми, а на ногах є пласкі лопаті, що імітують квіткові пелюстки. Мешкає у тропічних лісах Індії та Індонезії. Довжина тіла самок – до 8 см, самців – 4 см. Основна їжа – комахи. Доросла особина зазвичай ясно-рожевого кольору. Личинки, які щойно вилупилися з яєць, червоно-чорні і зовні схожі на мурашок.
