Мітка: Європа


Права й обов’язки вільних та залежних селян у середньовічній Європі

Праця селян у середньовічній Європі

Вільний селянин сплачував оброк. Відробляв панщину. Міг залишити помістя сеньйора. Міг продати своє право на земельний наділ. Сплачував церковну десятину. Підлягав суду сеньйора. Залежний селянин сплачував оброк. Відробляв панщину. Сплачував сеньйору за право спадкування. Одружувався лише за дозволом сеньйора. Сплачував церковну десятину. Був зобов’язаний використовувати млин, пекарню, давильню винограду тощо, які належали сеньйору. Після смерті […]

Три стани середньовічного суспільства

Три стани середньовічного суспільства

Суспільство – сукупність людей, об’єднаних сформованими історично формами спільного життя та діяльності. Перший стан: Oratores – «ті, що моляться». До їхнього складу входили: глави церков – Папа Римський, патріархи; «Князі церков» – архієпископи, єпископи, вікарії, митрополити, абати, ігумени, кардинали; «Біле духовенство» – приходські священики; «Чорне духовенство» – ченці. Другий стан: Pugnatores – «ті, що воюють». […]

Внутрішня і воєнна колонізація європейців

Жителі далеких країн в уяві середньовічних європейців

Колонізація – заселення й господарське освоєння нових земель. Відбувається у формах воєнної колонізації (захоплення нових земель силою зброї) і внутрішньої колонізації (мирне освоєння вільних земель). Мета колонізації: Потреба в нових землях, які могли прогодувати населення Європи, кількість якого постійно зростала. Намагання католицької церкви збільшити сферу впливу й кількість прихильників. Прагнення численного європейського рицарства до участі […]

Євразія – суперматерик

Карта Євразії

 На Землі налічується шість величезних ділянок суходолу, оточених зусібіч водами Світового океану. Це Євразія, Африка, Північна і Південна Америка, Антарктида й Австралія. Їх називають материками.  Третина суходолу припадає на гігантський «суперматерик» – Євразію. її природа відрізняється найбільшою різноманітністю на Землі. Тут розташовані найвищі гори й найглибші западини суходолу, безживні крижані пустелі й екваторіальні ліси, що […]

Звичайна неясить

Звичайна неясить

 Ареал цієї красивої, з «іграшковою» зовнішністю, сови охоплює всю територію Європи і прилеглих регіонів Азії. До типу ландшафту не дуже вибаглива, але віддає перевагу лісам, гаям і паркам. Охоче селиться там, де її не турбують даремно, у сільській місцевості і навіть у містах. Веде нічний спосіб життя.  Живиться переважно дрібними гризунами. Гнізда сама не будує. […]

Лісова соня

Лісова соня

 Житель мішаних та широколистих лісів і гір Європи та Азії. Цей гризун веде нічний спосіб життя.  Довжина тіла з пухнастим хвостом досягає 20 см.  Дуже спритна, чудово лазить по найтонших гілках дерев.  Живиться насінням, ягодами і плодами. Влаштовуючи гніздо в дуплі, поїдає знайдені там яйця або пташенят дрібних птахів.  Тримається одиноко. Самка раз на рік […]

Зубр

Зубри

 Населяє широколисті ліси на рівнинах Європи та в горах Кавказу. Найбільша наземна тварина європейської фауни.  Дорослий зубр може сягати маси до тонни і зросту до 2 м. Більший за свого американського родича бізона. Незважаючи на свої розміри, швидко бігає і впевнено долає круті схили гірських ущелин. Бували випадки, коли він долав перешкоди заввишки до 2 […]

Подалірій

Подалірій

 Великий денний метелик, населяє узлісся і поляни широколистих і частково мішаних лісів.  Розмах крил – близько 9 см.  Живиться нектаром квітів. Віддає перевагу квітучим кущам.  Личинка (гусениця) живиться листям. Може рости і розвиватися тільки на рослинах родини Розоцвітих. Улюбленою кормовою рослиною є терен, гусениці можуть жити також і на глоді, сливі, вишні, яблуні та горобині. […]

Грушанка круглолиста

Грушанка круглолиста

 Велике зледеніння розповсюдило грушанки по всій Середній Європі, проте до нашого часу вони залишилися тільки в невеличких оазисах – в Криму, Поліссі, Лісостепу. Це найбільш типова багаторічна трав’яниста рослина хвойного лісу. Висота – 10–40 см. На рівні ґрунту грушанка формує розетку прикореневих листків, із середини якої відходить квітконосне стебло з верхівковою китицею, що складається з […]

Жук-рогач

Жук-рогач

 Назву дістав за свої величезні щелепи-жвали у самців, які неправильно називають «рогами».  Загальна довжина самця сягає 8 см.  Його личинка п’ять-шість років розвивається в трухлявій гнилій деревині дуба, звичайно в старих пнях. Останню зиму зимує в стадії лялечки. У червні починається шлюбний літ жуків. У цей час підживлюється лише соком, що виступає на стовбурах дерев. […]


Copyright © 2017 | Всеукраїнська Електронна Енциклопедія
Копіювання матеріалів "Всеукраїнської електронної енциклопедії" дозволяється лише зі згоди адміністрації проекту.
Украина онлайн