Мітка: Україна


В’ючно-верховий традиційний транспорт українців

В'ючно-верховий транспорт

В’ючно-верховий транспорт широко використовувався передовсім українцями Східних Карпат (до 30-х років XX ст.), котрі доставляли нав’юченими кіньми молочні продукти із високогірних полонин, одяг, тканини, дерев’яний посуд та інші вироби на ярмарки, різні товари (борошно, крупи, сіль тощо) до своїх домівок. Особливо важливе місце цей вид народного транспорту посідав у господарстві гуцулів, свідченням чого є хоча […]

Сухопутний український транспорт

Модель чумацького возу

Сухопутний транспорт поділяється на три основні групи: в’ючно-верховий, полозний і колісний. На території України вони побутують з доби енеоліту коня для поїздок уперше в світовій практиці загнуздали племена середньостогівської культури (середина IV тис. до н. е.). Синхронно виник полозний транспорт у трипільців, а III тис. до н. е. – колісний (у племен давньоямної культури).

Водний український транспорт

Човен-довбанка

Давніший за походженням водний транспорт. На території Полісся і Середнього Подніпров’я його використовували вже в епоху мезоліту В українців XIX-початку XX ст. побутували різноманітні засоби пересування по воді. Найпримітивнішим з них був пліт, який формували із кількох колод, зв’язуючи їх разом за допомогою гужви (запареного у гарячій воді або запеченого на вогні молодим стовбурцем дерева), […]

Український традиційний транспорт

Макет українського воза

Відтворюючі види діяльності людини будь-якої історичної доби були можливими лише при наявності транспортних засобів. З їх допомогою налагоджували і підтримували також економічні, політичні, культурні та побутові відносини, заселяли й освоювали нові території. Становлення та еволюція транспорту визначалися відповідним рівнем розвитку продуктивних сил і певними умовами життя населення, а його видова структура залежала від конкретних природно-географічний […]

Періодизація стародавньої історії України

Посуд часів енеоліту

Кам’яний вік (1 млн – кінець ІІІ тис. до н. е.) Основний матеріал для виготовлення знарядь праці: камінь. Мідно-кам’яний вік (енеоліт) (IV-ІІІ тис. до н. е.) Основний матеріал для виготовлення знарядь праці: камінь, частково мідь. Бронзовий вік (ІІ тис. до н. е. – VІІІ ст. до н. е.) Основний матеріал для виготовлення знарядь праці: бронза. […]

Баба-повитуха

Баба-сповитуха

Баба-сповитуха (баба-повитуха, пупорізка, баба-бранка, бранна баба, баба пупова) – жінка, яка запрошувалася до породіллі, коли народжувалася дитина і справляли рожаничний бенкет. Свято це було своєрідною жертвою Пречистій Діві, богині Мокоші та рожаницям. На цій обрядовій трапезі подавали хліб, сир, мед та вино. Бабу-сповитуху до хати запрошував чоловік жінки. Баба не могла відмовити, бо то, вважалося, […]

Астральний культ

Символіка астрального культу

Астральний культ – поклоніння зіркам і різним космічним явищам, віра у зв’язок усього на землі з небесними світилами. Астральна міфологія давніх українців – ключ до вивчення їхньої етнічної історії та культури. Дослідження, приміром, культу Місяця на тлі астрального язичництва давньої України засвідчують високий рівень стародавньої науки й культури Наддніпрянщини. Головним астральним богам у давній Україні […]

Розвиток культури України наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

Кобзар (малюнок)

Освіта Початкова освіта. На Лівобережжі, Слобожанщині та Запорожжі існували початкові школи, де навчали дяки. На Правобережжі та західноукраїнських землях школи діяли при братствах. Діти шляхти навчалися в єзуїтських і василіянських школах. Середня освіта. На Лівобережжі та Слобожанщині діяли Чернігівський, Харківський і Переяславський колегіуми, на Правобережжі та західноукраїнських землях – єзуїтські колегіуми: Львівський, Перемишльський, Кам’янецький, Луцький […]

Економічна політика царизму щодо Гетьманщини

Економічна політика царизму щодо Гетьманщини

Заходи уряду Царський уряд прийняв низку указів, що забороняли вивозити з Гетьманщини певні товари традиційними шляхами і до традиційних ринків збуту, та наказав возити ці товари до російських портів. Із метою перетворення Гетьманщини на ринок збуту товарів, вироблених новоствореними російськими мануфактурами, було заборонено ввозити в Україну деякі закордонні товари. Запровадження економічної блокади Запорожжя: після зруйнування […]

Посилення наступу царизму на державно-правові інститути Гетьманщини (1708–1722)

Петро І

В умовах Північної війни населення Гетьманщини потерпало від необхідності забезпечувати пересування російських військ. Українці виконували підводну повинність (надавали підводи для перевезення військового майна), у них конфісковували коней, продовольство, сіно й овес для коней. Із 1711–1712 рр. у більшості міст Гетьманщини розмістилися російські гарнізони. У 1719 р. тут було розміщено 13,2 тис. російських офіцерів та солдатів. […]


Copyright © 2017 | Всеукраїнська Електронна Енциклопедія
Копіювання матеріалів "Всеукраїнської електронної енциклопедії" дозволяється лише зі згоди адміністрації проекту.
Украина онлайн