Мітка: Україна


Розвиток культури України в другій половині XVIII ст

Приватна друкарня А. Піллера

Освіта: • У середині XVIII ст. в Гетьманщині на одну початкову школу припадало 1 тис. жителів, у Слобожанщині – 2,5 тис. Утримувалися школи на кошти місцевого населення. Під імперською владою школи почали масово закриватися: у селян не було коштів на їх утримання. • 1786 р. було створено п’ять головних чотирикласних (для дітей дворян) і десять […]

Особливості розвитку української культури в другій половині XVIII ст.

Троїцький козацький собор у Новомосковську (XVIII ст.)

• Продовження царським урядом політики, спрямованої на подальше обмеження, а потім ліквідацію всіх органів і установ Гетьманщини. • Вплив ідей західноєвропейського Просвітництва. Поступова заміна в останній третині XVIII ст. стилю бароко раннім класицизмом. • Відтік інтелектуальної еліти з України внаслідок політики царського уряду, спрямованої на перетворення Гетьманщини на звичайну імперську провінцію. • Наприкінці XVIII ст. […]

Зміни в становищі правобережних і західно-українських земель у складі австрійської монархії Габсбурґів і Російської імперії

Габсбурги у Коломиї (картина)

Правобережна Україна • Запровадження російською владою поділу на губернії, що не мали чітко визначених меж і не враховували специфічних особливостей окремих регіонів Правобережжя. • Державною мовою визнавалася російська. Діловодство велося польською і російською мовами. • Поширення на шляхту і магнатів дії Жалуваної грамоти дворянства, яка гарантувала збереження їхніх прав і привілеїв. Створювалися нові органи управління […]

Загальна характеристика національно-визвольної боротьби на Правобережній Україні

Загальна характеристика національно-визвольної боротьби на Правобережній Україні

Передумови. Закінчення пільгових років, на які землевласники звільняли селян від сплати податків для господарського відродження Правобережжя. Обмеження польською владою прав православного населення Правобережжя, насильницьке насадження греко-католицької церкви. Причини. Посилення соціального, національно-релігійного гноблення. Значне зростання соціальної напруженості на Правобережній Україні. Наслідок. Початок на Правобережжі в другому десятилітті XVIII ст. нової хвилі національно-визвольної боротьби, відомої в історії […]

Фактори, що сприяли ліквідації російською владою української державності

Фактори, що сприяли ліквідації російською владою української державності

• Відсутність природних кордонів української території, її відкритість з усіх боків. • Відірваність більшості українських суспільних верств від військового устрою Гетьманщини. • Слабкість міщанства як соціального стану через незначний розвиток урбанізації. • Невизначеність більшості українського населення між українським патріотизмом і лояльністю до російської влади. • Нездатність козацької старшини відігравати роль соціальної еліти й переважання серед […]

Посилення антиукраїнської політики за правління імператриці Катерини II (1762–1796)

Імператриця Катерина II

Катерина II (1729–1796) – російська імператриця в 1762–1796 рр. Політичний курс Катерини II стосовно українських земель характеризується поступовою ліквідацією їх автономії та русифікацією. У 1764 р. було ліквідовано гетьманство, у 1775 р. – Запорозьку Січ, у 1781 р. на території колишньої Гетьманщини запроваджено загальноросійську систему адміністративно-територіального управління. Указом Катерини II у 1783 р. на Лівобережжі […]

Діяльність гетьмана Кирила Розумовського (1750-1764)

Гетьман Кирило Розумовський

Після смерті Д. Апостола обирати нового гетьмана російська влада заборонила й передала управління Гетьманщиною «Правлінню гетьманського уряду». У 1744 р. під час перебування російської імператриці Єлизавети в Києві старшина звернулася до неї з проханням дозволити обрати гетьмана. У березні 1750 р. за її розпорядженням розширена Старшинська рада в Глухові обрала новим гетьманом Кирила Розумовського. Кирило […]

Традиційне житло українців – хата

Традиційне житло українців – хата

Народне житло належить до фундаментальних галузей традиційної культури будь-якого етносу, в тому числі й українців. Його можна розглядати з різного погляду будівельного матеріалу та конструкції, розвитку вертикального та горизонтального планування, системи опалення, організації інтер’єру, декоративних аспектів житла, соціологічних тощо. Етнологи до найважливіших характеристик традиційного житла відносять його горизонтальне планування і систему опалення. Саме ці параметри […]

Господарські будівлі традиційного українського селянського двору

Господарські будівлі традиційного українського селянського двору

Господарські будівлі традиційного селянського двору можна поділити на декілька груп: 1) для утримання свійських тварин і птиці (хлів для великої рогатої худоби; стайня для коней, овець; саж, куча для свиней; курник для домашньої птиці); 2) для зберігання продуктів сільського господарства (клуня, стодола, половник, осет, стебка, пивниця, льох, погріб, оборіг, комора, кошниця); 3)для зберігання сільськогосподарського реманенту […]

Український традиційний двір

Український традиційний двір

Поняття двір включає в себе житло, господарські будівлі та прилеглий до них невеликий виробничий майданчик. Разом із садом і городом такий двір утворював садибу Структура садиби (тобто наявність чи відсутність саду або городу), її розміри, конфігурація, розміщення у поселенні залежали від географічних і соціально-економічних чинників. В українців, на відміну від інших східнослов’янських народів, зокрема росіян, […]


Copyright © 2017 | Всеукраїнська Електронна Енциклопедія
Копіювання матеріалів "Всеукраїнської електронної енциклопедії" дозволяється лише зі згоди адміністрації проекту.
Украина онлайн