Мітка: Рим


Правління династії Антонінів (97–192 рр. н. е.)

Статуя Коммода в образі Геркулеса

Нерва (96–98 рр. н. е.). Проголосив політику примирення і корисних реформ. Було збільшено постачання Риму хлібом, відремонтовано акведуки, скасовано податки на спадок, перетворено італійську пошту на державну. Біднякам безкоштовно надавалася земля. Нерва дозволив повернутися всім, кого його попередник відправив у вигнання, і повернув їм конфісковане майно. «Усиновив» і зробив своїм наступником популярного полководця Траяна. Траян […]

Правління династії Флавіїв (69–96 рр. н. е.)

Веспасіан

Веспасіан (69–79 рр. н. е.). Був добрим організатором, навів лад у державному господарстві й відновив фактично зруйновану своїм попередником систему громадських фінансів. Запровадив нові податки, установив режим економії в державних видатках. Здійснив заходи з покращання дисципліни в армії та скорочення її складу, включив до складу сенату представників областей Італії та західних провінцій. Був прихильником простих […]

Правління династії Юліїв-Клавдіїв (14–68 рр. н. е.)

Клавдій

Тиберій (14–37рр. н. є.). Ліквідував народні збори, вважаючи їх непотрібними. Відновив чинність закону про образу римської величі (існував в епоху громадянських війн), перетворивши його на закон про образу власної персони й членів своєї сім’ї та інструмент терору. Чимало видатних політиків і вчених за цим законом було страчено. Гай Калігула (37–41 рр. н. е.). Запам’ятався римлянам […]

Розвиток господарства Риму в І–ІІ ст. н. е.

Господарство римлян

Сільське господарство. Набувала поширення спеціалізація окремих господарств на виробництві й розведенні конкретних культур – зернових, винограду, олії, льону, овочів, лікарських рослин тощо. У Галлії та Іспанії переважали великі рабовласницькі маєтки (латифундії), у сільському господарстві Італії, Африки та східних провінцій – децентралізовані латифундії з використанням праці орендарів – колонів. Поступово роль праці рабів знижувалася, а колони […]

Чинники, які мали визначальний вплив на розвиток господарства Римської імперії в І–II ст. н. е.

Чинники, які мали визначальний вплив на розвиток господарства Римської імперії в І–II ст. н. е.

VI–II ст. н. е. територія Римської імперії досягла найбільших розмірів. До її складу входили Північна Африка, більша частина Західної, Південної та Південно-Східної Європи, Східне Середземномор’я до Вірменії та річки Євфрат. Було знищено кордони між колишніми державами, які стали римськими провінціями, уніфіковано монетну систему, припинено війни й морське піратство. Сформувалися умови, які сприяли розвитку економічних і […]

Утворення нових провінцій Римської імперії

Утворення нових провінцій Римської імперії

Провінція Єгипет створена в 30 р. до н. е. – розташовувалася в Північно-східній частині Африки. Провінція Галатія створена в 25 р. до н. е. – розташовувалася в центральній частині Малої Азії. Провінція Мезія створена в близько 15 р. до н. е. – розташовувалася на території між Нижнім Дунаєм і Балканськими горами. Провінція Реція створена в […]

Нова система державного управління, створена за правління Октавіана Августа

Октавіан Август

Імперія (від лат. «повнота влади») – верховна військова, судова та адміністративна влада, що перейшла від римських царів до вищих римських посадовців. В епоху республіки імперій надавався Народними зборами. Імперій перших римських імператорів – принцепсів – включав верховне командування всіма збройними силами, управління провінціями, керівництво скарбницею, право вищого цивільного й кримінального суду, право головування в сенаті […]

Історичні передумови створення Римської імперії

Історичні передумови створення Римської імперії

Октавіан, перемігши Антонія, фактично став найпопулярнішою особою в Римській державі та зосередив у своїх руках після завоювання Єгипту величезні багатства. Ветерани армії, яким Октавіан надав щедру винагороду, та його наближені, що стали володарями величезних земельних маєтностей, прагнули забезпечити й зберегти отримане. За роки громадянських війн утратила значення або була знищена та частина нобілітету, яка виступала […]

Громадянська війна 30-х рр. до н. е.

Антоній і Клеопатра

Дата. 33–30 рр. до н. е. Керівники противників. Октавіан, який, у 36 р. до н. е. позбавивши Лепіда керівництва африканськими провінціями, об’єднав під своєю владою західну частину Римської держави, та Антоній, який контролював багаті східні провінції у Малій Азії, Сирії, Єгипті та на Балканах. Причина. Прагнення Октавіана встановити одноосібне правління у Римській державі. Привід до […]

Другий тріумвірат

Гай Юлій Цезар Октавіан

Марк Антоній – Консул, який після смерті Цезаря очолив його армію Гай Юлій Цезар Октавіан – Племінник Цезаря, який за заповітом був його спадкоємцем Марк Емілій Лепід – Командувач кінноти, прихильник Цезаря 43 р. до н. е. – у жовтні Антоній, Октавіан і Лепід у супроводі військ зустрілися поблизу міста Воловії (сучасне Болонья) у Північній […]


Copyright © 2017 | Всеукраїнська Електронна Енциклопедія
Копіювання матеріалів "Всеукраїнської електронної енциклопедії" дозволяється лише зі згоди адміністрації проекту.
Украина онлайн