Мітка: національно-визвольна війна


Білоцерківський договір 1651 р.

Козак Мамай

Білоцерківський договір – угода, підписана з представниками польського уряду гетьманом Б. Хмельницьким 18 вересня 1651 р. в місті Біла Церква після Берестецької битви. Під час ратифікації Білоцерківського договору сеймом Речі Посполитої виникла нездоланна перешкода на шляху ухвалення державного рішення: один зі шляхтичів із Литви своїм «вето» заблокував рішення сейму. Це дало змогу Б. Хмельницькому ігнорувати […]

Молдавські походи

Молдавський господар Василь Лупул

Молдавські походи – походи проти Молдавського князівства, союзника Речі Посполитої, здійснені під проводом Б. Хмельницького і Т. Хмельницького в 1650, 1652 і 1653 рр. Основні причини походів • Прагнення Б. Хмельницького досягти якомога більшої політичної ізоляції від Речі Посполитої. • Намагання схилити Молдавське князівство до встановлення добросусідських відносин з Українською козацькою державою. • Стратегічні плани […]

Воєнні дії Національно-визвольної війни в 1650–1653 рр.

Битва під Берестечком (В. Полтавець)

Воєнна кампанія 1650–1653 рр., порівняно з попередніми, набула більш запеклого характеру. Польська армія врахувала досвід попередніх поразок і навчилася протистояти козацькій тактиці ведення бою. Б. Хмельницький продемонстрував велику волю і неабиякі організаторські здібності. Однак дедалі більше ставало зрозумілим, що в Гетьманщини недостатньо сил для ведення тривалої війни без сильних союзників. 1–10 березня 1651 р. – […]

Основні повноваження вищих органів державної влади Війська Запорозького

Генеральна військова рада Війська запорозького

Загальна (Генеральна) військова рада. Вищий законодавчо-розпорядчий орган, що вирішував найважливіші питання. У ній брало участь усе козацтво, а іноді й представники міщан та духівництва. Поступово стала скликатися лише для схвалення заздалегідь підготовлених рішень. Гетьман. Голова держави, якому належала вища військова, адміністративна і судова влада, що поширювалася на всі стани. Обирався безстроково. Скликав Загальну військову та […]

Адміністративно-територіальний устрій Війська Запорозького в середині XVII ст.

Резиденція Богдана Хмельницького під Замковою горою в Чигирині

Резиденцією гетьмана було місто Чигирин, яке виконувало функцію столиці держави. Військо Запорозьке охоплювало близько 200 тис. км2, де проживало понад 3 млн осіб. Це території колишніх Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств. Станом на 1654 р. на Правобережжі було 11 полків (Вінницький, Білоцерківський, Брацлавський, Кальницький, Канівський, Київський, Корсуньський, Чигиринський, Паволоцький, Уманський, Черкаський, а на Лівобережжі – […]

Політичний устрій Війська Запорозького середини XVII ст.

Герб Війська Запорозького

На території, звільненій із-під польсько-шляхетського панування в роки Національно-визвольної війни, утворилася Українська козацька держава. Унаслідок того, що територія України на лівому і правому берегах Дніпра підпорядковувалася владі гетьмана, неофіційно її називали Гетьманщиною. Офіційно Українську козацьку державу в цей час називали Військо Запорозьке. Зародком новоствореної держави стали традиції і звичаї козацької демократії Запорозької Січі та основні […]

Укладення Зборівського договору. Україно-польські переговори

Укладення Зборівського договору. Україно-польські переговори

Вимоги, висунуті в «Пунктах о потребностях Запорозького війська, розроблених Б. Хмельницьким і генеральною старшиною»: • Скасувати всі сеймові постанови, спрямовані проти Війська Запорозького. • Територія, підвладна гетьману, повинна охоплювати Брацлавське, Київське, Чернігівське, східні райони Подільського й Волинського воєводств. • Заборонялося введення польських військ на територію, підпорядковану гетьманському правлінню. • Повна амністія всім учасникам війни. • […]

Укладення Зборівського договору. Кримсько-польські переговори

Сценічне відтворення Зборівської битви

Вимоги, висунуті кримським ханом на переговорах: • Збільшити козацький реєстр до 40 тис. осіб. • Дозволити татарам брати ясир і здобич у володіннях Речі Посполитої (перш за все на українських землях). • Одноразово сплатити 200 тис. талерів і щорічно надавати «упоминки» (подарунки). Умови, зафіксовані в кримсько-польському договорі: • «Вічна приязнь» між Кримським ханством і Річчю […]

Програма розбудови Української козацької держави, висунута Б. Хмельницьким

Богдан Хмельницький

Вважається, що вперше ідею необхідності створення автономної Української козацької держави (хоча й на обмеженій території) Б. Хмельницький висунув після Корсуньської битви наприкінці травня 1648 р. Програма вимог до польської влади, передана ним М. Потоцькому через Тугай-бея, передбачала: створення удільної держави з визначеними кордонами по Білу Церкву й Умань (включно з Лівобережжям); скасування на її території […]

Воєнні дії Національно-визвольної війни 1648–1649 рр.: основні події

Битва під Жовтими Водами 1648 р.

Перемоги, здобуті Б. Хмельницьким під час воєнної кампанії 1642 р., підтвердили полководницький талант гетьмана і правильність обраної ним тактики. Підсумком переможної кампанії 1649 р. стало визнання польською стороною автономного статусу козацької України. Це відповідало програмі побудови Української козацької держави, висунутої гетьманом, але створювало основу для продовження визвольної боротьби. 19 квітня – 6 травня 1648 р. […]


Copyright © 2017 | Всеукраїнська Електронна Енциклопедія
Копіювання матеріалів "Всеукраїнської електронної енциклопедії" дозволяється лише зі згоди адміністрації проекту.
Украина онлайн