Мітка: лісостеп


Дибка степова

Дибка степова

Зустрічається в Степу, східному Лісостепу та подекуди в Криму. Довжина цього коника – 6–8 см. Мешканець трав’янисто-чагарникових заростей. Простягнувши ніжки, підстерігає в засідці різноманітних комах. Хижа тварина, нападає не лише на дрібну здобич, але навіть на богомолів! Самців немає. (Розмноження самок називається партеногенез.) Яйця відкладаються в ґрунт і перезимовують, а навесні з них виходять маленькі […]

Ясенець кавказький (неопалима купина)

Ясенець кавказький (неопалима купина)

Поширений у Лісостепу, Степу та в Криму. Росте на сонячних галявинах, узліссях, сухих лугах і в степах. Трав’янистий багаторічник заввишки до 80 см. Квіти ясенцю кавказького під час спеки виділяють велику кількість ефірних олій, які можуть спалахнути від вогню. При цьому полум’я не шкодить самій рослині. Недарма ясенець кавказький в народі влучно називають неопалима купина.

Ясен високий

Ясен високий

Одне з найважливіших лісоутворюючих видів дерев у лісах Лісостепу. Широко розповсюджений у Поліссі, Карпатах і Гірському Криму. В Степу зустрічається в річкових долинах. Світлолюбне дерево першого ярусу, що досягає висоти 45 м. Відзначається швидким ростом у віці 20-40 років. Цвіте навесні, до розпускання листя. Насіння ясена у вигляді крилаток охоче поїдається багатьма птахами та дрібними […]

Трюфель

Трюфель

 Мало хто знає про підземні гриби, що мають назву трюфелі. Їх відносять до особливого класу Сумчасті гриби. Так званий зимовий трюфель росте в дібровах Лісостепу Правобережної України та Криму. Літній трюфель більш поширений, утому числі в дубових лісах Лісостепу східних регіонів країни.  Плодове тіло утворюється під землею і зазвичай має розмір від лісового горіха до […]

Росичка

Росичка

 Зустрічається на сфагнових болотах Полісся, Карпат і Лісостепу.  Невеликий трав’янистий багаторічник, що досягає близько 5 см заввишки.  Округлі листки, зібрані в розетку, всіяні червонуватими волосками, на кінці кожного розташовується прозора крапелька клейкого слизу, схожого на росу.  Варто дрібній комашині присісти на такий листок, як вона прилипає. Краї листка загинаються, і комаха перетравлюється всередині «зеленого хижака». […]

Пролісок

Пролісок

 Широко розповсюджені в дубових лісах. У Лісостепу Лівобережної України є домінуючими серед ранньоквітучих рослин.  Починають рости та цвісти навесні, одразу після танення снігу, витримують заморозки.  Після цвітіння у плоді-коробочці утворюється насіння з м’ясистими придатками. Ці «гостинці» дуже люблять мурахи, які сприяють розсіюванню насіння пролісків. Влітку надземна частина рослини відмирає.

Плауни

Плаун булавовидний

 Красиві давні рослини, збереглися в небагатьох районах Полісся, Карпат і Лісостепу. Ростуть у заболочених лісах і на болотах.  Всі плауни – багаторічні трав’янисті рослини. Вони мають довге сланке й розгалужене стебло. Кінці пагонів здіймаються на висоту до 5–25 см. Пагони густо вкриті голчастими листками, схожими на хвоїнки. Розмножуються плауни спорами.

Півонія вузьколиста (воронець)

Півонія вузьколиста (воронець)

 Збереглася в небагатьох цілинних ділянках степу та на узліссях розріджених дібров Лісостепу, Степу Лівобережної України та Криму.  Дуже красивий трав’янистий багаторічник заввишки близько 50 см.  Цвіте наприкінці весни – на початку літа. Діаметр квітки – до 5 см. Насіннєве розмноження та розвиток півонії дуже повільні. Зацвітає не раніше п’ятого року життя.

Ожина

Ожина

 Росте в лісах та по берегах річок Полісся, Карпат, Лісостепу та Гірського Криму. По річкових долинах проникає і в Степ. Любить родючі ґрунти.  Ожина є родичкою малини. Відрізняється сизо-чорними ягодами. Місцями на узліссях утворює непрохідні колючі зарості.  Плоди мають приємний смак, ними охоче ласують усі лісові мешканці.  У 20 столітті введена в культуру.

Лярра анафемська

Лярра анафемська

 Ця комаха із родини Оси риючі. Зрідка зустрічається в Лісостепу, Степу та Криму. Довжина – близько 3 см. Живиться нектаром і квітковим пилком.  Яйце самка відкладає на груди капустянки, яку вона розшукує в підземних ходах і паралізує уколом яйцеклада. Після цього вона відлітає, а з яйця виводиться личинка, яка з’їсть капустянку й тільки після того […]


Copyright © 2017 | Всеукраїнська Електронна Енциклопедія
Копіювання матеріалів "Всеукраїнської електронної енциклопедії" дозволяється лише зі згоди адміністрації проекту.
Украина онлайн