Мітка: культура


Баба-повитуха

Баба-сповитуха

Баба-сповитуха (баба-повитуха, пупорізка, баба-бранка, бранна баба, баба пупова) – жінка, яка запрошувалася до породіллі, коли народжувалася дитина і справляли рожаничний бенкет. Свято це було своєрідною жертвою Пречистій Діві, богині Мокоші та рожаницям. На цій обрядовій трапезі подавали хліб, сир, мед та вино. Бабу-сповитуху до хати запрошував чоловік жінки. Баба не могла відмовити, бо то, вважалося, […]

Розвиток культури України наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

Кобзар (малюнок)

Освіта Початкова освіта. На Лівобережжі, Слобожанщині та Запорожжі існували початкові школи, де навчали дяки. На Правобережжі та західноукраїнських землях школи діяли при братствах. Діти шляхти навчалися в єзуїтських і василіянських школах. Середня освіта. На Лівобережжі та Слобожанщині діяли Чернігівський, Харківський і Переяславський колегіуми, на Правобережжі та західноукраїнських землях – єзуїтські колегіуми: Львівський, Перемишльський, Кам’янецький, Луцький […]

Основні прояви бароко в європейській культурі

Автопортрет Джованні Лоренцо Берніні

Живопис. Художники захоплювалися контрастами світла й тіні, грандіозними панорамами, відкритими емоціями, розкішшю й пишністю форм, алегоріями, багатою фактурою, складністю рухів, а поряд із цим – побутовими сюжетами, простонародними обличчями, наївністю сільського життя. Видатні діячі: П.-П. Рубенс, А. ван Дейк, Рембрандт, Ф. Хальс, А. Маньяско, Ф. Гварді. Архітектура. Архітектурі бароко притаманні просторовий розмах, плинність складних криволінійних […]

Доба бароко

Келих з морським конем

Бароко (від італ. Barocco – «примхливий, дивний») – епоха в історії образотворчого мистецтва, архітектурі, музиці і літературі країн Європи, колоніальної Центральної та Південної Америки кінця XVI – середини XVIII ст. Характерні риси • Стало розвитком принципів, закладених у добу Відродження, і було тісно пов’язане з його пізніми фазами: у творчості низки визначних діячів європейської культури, […]

Основні здобутки доби Відродження

Леонардо да Вінчі

Живопис. Художники послідовно опановували мистецтво відображення всього багатства дійсності: передачу об’єму, простору, світла, зображення людської фігури та реального середовища – інтер’єру, пейзажу. Видатні діячі: Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Рафаель, Джорджоне, Тиціан. Архітектура. Архітектори черпали натхнення у творах античності, заново «відкрили» античну ордерну систему, куполи. Провідну роль відігравали світські споруди – громадські будівлі, палаци, міські будинки. […]

Доба Відродження в європейській культурі

Портрет Маддалени Доні (картина доби Відродження)

Відродження (Ренесанс) – період у культурному та ідейному розвитку країн Західної та Центральної Європи (в Італії – XIV–XVI ст., в інших країнах – кінець XV – початок XVII ст.), пов’язаний із переходом від Середньовіччя до Нового часу. Вважається, що термін «Відродження» вперше було запроваджено Джорджо Базарі (XVI ст.) стосовно італійського мистецтва. Характерні риси культури Відродження […]

Українське традиційне взуття

Постоли

Повсякденним літнім взуттям чоловіків і жінок бупиличаки, постоли та чоботи, які увійшли в широкий вжиток наприкінці XVIII ст. На початку XIX ст. побутувало вже п’ять видів взуття: чоботи, черевики, личаки, постоли і ходаки. Постоли – старовинна форма взуття, яке носили в Карпатах та Прикарпатті. Виготовляли їх з чотирикутного шматка м’якої шкіри, яку запинали на кінцях […]

Культура України першої половини XVII ст.

«Тренос» М. Смотрицького

Освіта. Основним типом навчальних закладів, де здобували освіту діти українських міщан, козаків і духівництва, залишалися слов’яно-греко-латинські школи. Школи, як і раніше, засновувалися при братствах. У 1632 р. утворено Києво-Братський, або Києво-Могилянський колегіум – новий навчальний заклад вищого типу. Збільшується кількість єзуїтських, протестантських і греко-католицьких навчальних закладів. Книговидання. Активно діяла друкарня Львівського Успенського братства. Найбільшою в […]

Український традиційний пояс

Український тканий пояс

Пояс суттєва складова частина чоловічого і жіночого одягу Перші слов’янські пояси були плетені, згодом ткані з вовни, льону, конопель, а також виготовлені зі шкіри. Так, на півночі України побутували плетені (кручені) пояси, Поділлі плетені (косичасті), в Карпатах, на Буковині та у східних областях ткані. У гірських районах здавна відомі шкіряні чоловічі пояси. Черес – ремінний […]

Український традиційний нагрудний одяг

Гуцульський кептар

За матеріалом нагрудний одяг поділяли на суконний, полотняний, хутровий і комбінований. Найстарішою частиною народного одягу є безрукавка: у гірських районах – це кірсетка, західних – бруслини, лейбики, кабалі, катанки тощо. Безрукавки прикривають груди і спину, сягаючи звичайно до талії, а часом майже до колін. Шили їх із домотканого, пізніше з фабричного матеріалу, кроїли найчастіше з […]


Copyright © 2017 | Всеукраїнська Електронна Енциклопедія
Копіювання матеріалів "Всеукраїнської електронної енциклопедії" дозволяється лише зі згоди адміністрації проекту.
Украина онлайн