Мітка: козаки


Вищі органи влади Лівобережної Гетьманщини в другій половині XVII ст.

Гетьман

Генеральна військова рада. Утратила початковий характер вищого законодавчо-розпорядчого органу влади. Більшість генеральних військових рад за своїм призначенням та представництвом мали випадковий характер і скликалися залежно від обставин. Зокрема, для підтвердження статей – договірних умов між гетьманською адміністрацією і царським урядом та схвалення погодженої з Москвою кандидатури гетьмана. Старшинська рада. Заступила місце загальної військової ради. Фактично […]

Відмінності козацької полкової організації Слобідської України від Гетьманщини

Відмінності козацької полкової організації Слобідської України від Гетьманщини

Слобідські полки адміністративно та у військовому відношенні підпорядковувалися бєлгородському воєводі. Посади гетьмана не існувало. Полковників обирали на полкових козацьких радах. Вони користувалися надзвичайним авторитетом, оскільки фактично були засновниками полків. Тому спостерігалося успадкування посади полковника. Кожен полк окремо і в різний час отримував царську жалувану грамоту, де визначалися його права і привілеї: на козацький устрій, вільну […]

Діяльність кошового отамана І. Сірка (початок XVII ст. – 1680 р.)

Іван Сірко

Іван Сірко (? – 1680) – відомий ватажок українського козацтва другої половини XVII ст., кошовий отаман Запорозької Січі (уперше обраний 1663 р.). Виступав проти політики гетьмана І. Виговського. Спочатку підтримував гетьмана Ю. Хмельницького, але після укладення Слободищенської угоди виступив проти нього. Організував і здійснив десятки переможних походів запорозьких козаків проти Османської імперії та Кримського ханства. […]

Становище Запорозької Січі в другій половині XVII ст.

Запорожці

• Продовжувала відігравати роль форпосту в захисті України від турецько-татарських набігів. • Залишалася осередком волелюбності, опорою українського народу в його національно-визвольній боротьбі. • За часів Б. Хмельницького підлягала владі гетьмана, зберігаючи водночас автономію у внутрішньому житті. • За часів наступників Б. Хмельницького часто ставала в опозицію до гетьманської влади. • Кількість запорозького козацтва в 60-х […]

Економічне життя Запорозької Січі в другій половині XVII ст.

Запорізька Січ (макет)

Основу господарства становили промисли (мисливство, рибальство, бджільництво) і скотарство, які не могли повністю забезпечити потреб козаків. Землеробство не набуло великого розвитку через постійні набіги татар: хліб закуповували на Правобережжі та в Гетьманщині. Основу господарського життя запорожців становили зимівники – хуторські господарства, де взимку утримувалася худоба. Значний рівень розвитку ремісничого виробництва: на Січі було чимало вправних […]

Кримські походи 1687 і 1689 рр.

Кримські походи (карта)

Кримські походи – спільні воєнні походи московсько-українського війська проти Кримського ханства, здійснені на підставі зобов’язань Московської держави за «Вічним миром» 1686 р. Перший кримський похід 1687 р. Московська армія становила 100 тис., українські козаки – 50 тис. Командував походом московський воєвода В. Голіцин, якому підпорядковувався гетьман І. Самойлович. Другий кримський похід 1689 р. Московська армія […]

Бахчисарайський мирний договір 1681 р.

Бахчисарай

Бахчисарайський мирний договір – угода Московської держави з Османською імперією та Кримським ханством про 20-річне перемир’я, яка завершила війни 70-х рр. XVII ст. між цими державами за володіння українськими землями. Основні умови • Кордон між державами встановлювався по Дніпру. • За Османською імперією закріплювалися Південна Київщина, Брацлавщина і Поділля. Татарські орди могли вільно кочувати і […]

Боротьба Речі Посполитої та Османської імперії за Правобережну Україну

Місто Бучач

Бучацький мирний договір був укладений 18 жовтня 1672 р. в місті Бучач між Річчю Посполитою та Османською імперією. Річ Посполита віддавала Туреччині Подільське воєводство. Річ Посполита визнавала незалежність «Української держави» (перше використання назви в міжнародному договорі) у «давніх кордонах», тобто в межах Брацлавщини та Південної Київщини, які переходили під владу П. Дорошенка. Поляки зобов’язувалися сплачувати […]

Обмеження прав Гетьманщини і гетьманської влади, запроваджені московською владою за Переяславськими статтями (1674 р.)

Переяславські статті

Заборона гетьману без дозволу царя надавати допомогу будь-якій стороні в разі нападу на Польщу. Заборона гетьману карати будь-кого без суду і згоди старшини. Заборона посилати гетьманських представників на переговори царських послів із польськими або кримськими послами. Козацький реєстр становив 20 тис. осіб, але жалування йому встановлювалося подвійне. У разі нападу ворогів на Гетьманщину козацьке військо […]

Обмеження прав Гетьманщини і гетьманської влади, запроваджені московською владою за Конотопськими статтями (1672 р.)

Конотопські статті

Заборона гетьману судити й увільняти з «урядів» генеральну старшину без ради з усією старшиною. Заборона гетьману листуватися з іноземними володарями, і особливо П. Дорошенком, без ради зі старшиною. Вилучення положення про необхідність присутності гетьманських представників на з’їздах послів, де обговорювалися українські справи.


Copyright © 2017 | Всеукраїнська Електронна Енциклопедія
Копіювання матеріалів "Всеукраїнської електронної енциклопедії" дозволяється лише зі згоди адміністрації проекту.
Украина онлайн