Мітка: козаки


Україна наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

Україна наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

Улітку 1687 р. на річці Коломак (притока Ворскли), де отаборилося після невдалого Першого Кримського походу московсько-українське військо, за наказом боярина В. Голіцина відбулися вибори нового гетьмана. Гетьманська булава дісталася генеральному осавулу Івану Мазепі. Одночасно було укладено новий україно-московський договір – Коломацькі статті. Основні положення Коломацьких статей: • Підтверджувалися надані раніше козацькі та гетьмансько-старшинські привілеї. • […]

Особливості системи землеволодіння в Лівобережній Гетьманщині та Слобідській Україні в другій половині XVII ст.

Козацький старшина

Лівобережна Гетьманщина • Унаслідок Національно-визвольної війни селяни, козаки і міщани здобули право займати за потреби вільні ділянки землі та обробляти їх. • Козацька старшина як панівний соціальний стан збільшує своє землеволодіння різноманітними засобами: закріплює у спадкове володіння «рангові» маєтки, захоплює громадські угіддя і наділи дрібних господарів. • Панщина починає набувати для селян постійного характеру. • […]

Соціальна структура населення Лівобережної Гетьманщини та Слобідської України другої половини XVII ст.

Козацька старшина

Козацька старшина. Унаслідок виокремлення з козацтва посіла панівне становище в суспільстві. Мала політичну владу, землі та маєтності, які отримувала за свою службу, а з часом також спадкові маєтки. Українська шляхта. Панівний стан українського суспільства; швидко злилася з козацькою старшиною внаслідок поширення на неї старшинських прав і привілеїв. Духівництво. Привілейований соціальний стан. Верхівка духівництва мала великі […]

Вищі органи влади Лівобережної Гетьманщини в другій половині XVII ст.

Гетьман

Генеральна військова рада. Утратила початковий характер вищого законодавчо-розпорядчого органу влади. Більшість генеральних військових рад за своїм призначенням та представництвом мали випадковий характер і скликалися залежно від обставин. Зокрема, для підтвердження статей – договірних умов між гетьманською адміністрацією і царським урядом та схвалення погодженої з Москвою кандидатури гетьмана. Старшинська рада. Заступила місце загальної військової ради. Фактично […]

Відмінності козацької полкової організації Слобідської України від Гетьманщини

Відмінності козацької полкової організації Слобідської України від Гетьманщини

Слобідські полки адміністративно та у військовому відношенні підпорядковувалися бєлгородському воєводі. Посади гетьмана не існувало. Полковників обирали на полкових козацьких радах. Вони користувалися надзвичайним авторитетом, оскільки фактично були засновниками полків. Тому спостерігалося успадкування посади полковника. Кожен полк окремо і в різний час отримував царську жалувану грамоту, де визначалися його права і привілеї: на козацький устрій, вільну […]

Діяльність кошового отамана І. Сірка (початок XVII ст. – 1680 р.)

Іван Сірко

Іван Сірко (? – 1680) – відомий ватажок українського козацтва другої половини XVII ст., кошовий отаман Запорозької Січі (уперше обраний 1663 р.). Виступав проти політики гетьмана І. Виговського. Спочатку підтримував гетьмана Ю. Хмельницького, але після укладення Слободищенської угоди виступив проти нього. Організував і здійснив десятки переможних походів запорозьких козаків проти Османської імперії та Кримського ханства. […]

Становище Запорозької Січі в другій половині XVII ст.

Запорожці

• Продовжувала відігравати роль форпосту в захисті України від турецько-татарських набігів. • Залишалася осередком волелюбності, опорою українського народу в його національно-визвольній боротьбі. • За часів Б. Хмельницького підлягала владі гетьмана, зберігаючи водночас автономію у внутрішньому житті. • За часів наступників Б. Хмельницького часто ставала в опозицію до гетьманської влади. • Кількість запорозького козацтва в 60-х […]

Економічне життя Запорозької Січі в другій половині XVII ст.

Запорізька Січ (макет)

Основу господарства становили промисли (мисливство, рибальство, бджільництво) і скотарство, які не могли повністю забезпечити потреб козаків. Землеробство не набуло великого розвитку через постійні набіги татар: хліб закуповували на Правобережжі та в Гетьманщині. Основу господарського життя запорожців становили зимівники – хуторські господарства, де взимку утримувалася худоба. Значний рівень розвитку ремісничого виробництва: на Січі було чимало вправних […]

Кримські походи 1687 і 1689 рр.

Кримські походи (карта)

Кримські походи – спільні воєнні походи московсько-українського війська проти Кримського ханства, здійснені на підставі зобов’язань Московської держави за «Вічним миром» 1686 р. Перший кримський похід 1687 р. Московська армія становила 100 тис., українські козаки – 50 тис. Командував походом московський воєвода В. Голіцин, якому підпорядковувався гетьман І. Самойлович. Другий кримський похід 1689 р. Московська армія […]


Copyright © 2017 | Всеукраїнська Електронна Енциклопедія
Копіювання матеріалів "Всеукраїнської електронної енциклопедії" дозволяється лише зі згоди адміністрації проекту.
Украина онлайн