Мітка: козаки


Значення діяльності І. Мазепи для українського національно-визвольного руху

Портрет Івана Мазепи, який експонується в Дніпровському музеї.

Продовжив і зміцнив започатковану Б. Хмельницьким ідею української козацької державності, а відтак підніс прапор боротьби за незалежність Гетьманщини. Учинок І. Мазепи надихав нові покоління борців за національне визволення українського народу. Із «мазепинством» російський царизм боровся упродовж двох століть після смерті гетьмана. Надавав перевагу верхівковим методам боротьби, сподіваючись досягти визволення України насамперед через таємні переговори й […]

Угода про україно-шведський союз, укладена І. Мазепою з Карлом XII

Швецький король Карл XII

Текст угоди, укладеної між І. Мазепою та Карлом XII, не зберігся. Усі шведські архіви короля згоріли під Полтавою. Єдиним, хто стверджував про її наявність, був генеральний писар гетьмана Пилип Орлик, який пізніше навів шість пунктів з неї у своєму «Виводі прав України». Стаття І. Шведський король зобов’язувався захищати Гетьманщину і приєднані до неї землі, надсилаючи […]

Причини пошуку гетьманом І. Мазепою нових союзників на початку Північної війни

Північна війна (карта)

• Схильність Петра І до політики жорсткого централізму зводила нанівець наміри гетьмана збільшити самостійність Гетьманщини. • Стрімке виснаження людського та економічного потенціалу Гетьманщини за перші роки війни внаслідок задоволення вимог царя про допомогу. • Побоювання, що для здобуття перемоги у війні та виходу до Балтійського моря цар може пожертвувати Україною. • Відмова царя допомогти гетьману […]

Участь українських полків у Північній війні

Північна війна

Петро І (1672–1725) – російський цар (від 1682) та імператор (від 1721). Засновник Російської імперії та реформатор усіх сфер її життя. Вів успішну Північну війну (1700– 1721) зі Швецією за вихід до Балтійського моря. Провадив політику обмеження автономії Гетьманщини у складі своєї держави. За його наказом було зруйновано гетьманську столицю Батурин (1708) та Запорозьку Січ […]

Національно-визвольне повстання 1702–1704 рр.

Національно-визвольне повстання 1702–1704 рр.

Семен Палій (? – 1710) – керівник національно-визвольної боротьби українського народу на Правобережжі наприкінці XVII – на початку XVIII ст., фастівський і білоцерківський полковник (1684–1704, 1709–1710 рр.). Наприкінці 80-х рр. XVII ст. разом із Є. Самусем, 3. Іскрою та А. Абазиним розгорнув боротьбу проти польського панування. Вів переговори з гетьманом І. Мазепою за возз’єднання Правобережної […]

Політика гетьмана І. Мазепи на Правобережній Україні

Гетьман Іван Мазепа

Збільшив кількість правобережних козацьких полків у результаті заснування (точніше, відновлення) Білоцерківського, Брацлавського, Богуславського, Корсунського, Могилівського, Уманського, Чигиринського полків. Призначав переважно лівобережних старшин, вірних гетьману, на посади полковників. Надавав повноваження «осаджувати» нові слободи, заводити промислові заклади (зокрема, селітряні майдани) для подальшої колонізації краю. Надавав землі у володіння козацькій старшині та українській шляхті.

Україна наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

Україна наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

Улітку 1687 р. на річці Коломак (притока Ворскли), де отаборилося після невдалого Першого Кримського походу московсько-українське військо, за наказом боярина В. Голіцина відбулися вибори нового гетьмана. Гетьманська булава дісталася генеральному осавулу Івану Мазепі. Одночасно було укладено новий україно-московський договір – Коломацькі статті. Основні положення Коломацьких статей: • Підтверджувалися надані раніше козацькі та гетьмансько-старшинські привілеї. • […]

Особливості системи землеволодіння в Лівобережній Гетьманщині та Слобідській Україні в другій половині XVII ст.

Козацький старшина

Лівобережна Гетьманщина • Унаслідок Національно-визвольної війни селяни, козаки і міщани здобули право займати за потреби вільні ділянки землі та обробляти їх. • Козацька старшина як панівний соціальний стан збільшує своє землеволодіння різноманітними засобами: закріплює у спадкове володіння «рангові» маєтки, захоплює громадські угіддя і наділи дрібних господарів. • Панщина починає набувати для селян постійного характеру. • […]

Соціальна структура населення Лівобережної Гетьманщини та Слобідської України другої половини XVII ст.

Козацька старшина

Козацька старшина. Унаслідок виокремлення з козацтва посіла панівне становище в суспільстві. Мала політичну владу, землі та маєтності, які отримувала за свою службу, а з часом також спадкові маєтки. Українська шляхта. Панівний стан українського суспільства; швидко злилася з козацькою старшиною внаслідок поширення на неї старшинських прав і привілеїв. Духівництво. Привілейований соціальний стан. Верхівка духівництва мала великі […]


Copyright © 2017 | Всеукраїнська Електронна Енциклопедія
Копіювання матеріалів "Всеукраїнської електронної енциклопедії" дозволяється лише зі згоди адміністрації проекту.
Украина онлайн