Мітка: козаки


Історичне значення Запорозької Січі

Запорожець у поході

• Із ліквідацією Запорозької Січі, що проіснувала 219 років, завершилася козацька доба в історії України. • Упродовж подальшого свого існування український народ зберігає історичну пам’ять про Запорозьку Січ. • Запорозькі козаки уславили себе героїчною боротьбою проти чужоземних загарбників і захистом південних рубежів України. • Запорожці завжди були з українським народом і в період національно-визвольних рухів […]

Ліквідація імперським урядом Запорозької Січі (15 червня 1775 р.)

Катерина ІІ

Передумови: Завершення російсько-турецької війни 1768–1774 рр. перемогою Росії і здобуття останньою виходу до Чорного моря. Здійснення Катериною II політики централізму, спрямованої на ліквідацію будь-яких автономних утворень в імперії. Створення умов для колонізації родючих земель Півдня в результаті російсько-турецької війни 1768–1774 рр. Причини: Нові кордони пролягли далеко від Січі й відпала потреба в запорозьких землях як […]

Загальна характеристика національно-визвольної боротьби на Правобережній Україні

Загальна характеристика національно-визвольної боротьби на Правобережній Україні

Передумови. Закінчення пільгових років, на які землевласники звільняли селян від сплати податків для господарського відродження Правобережжя. Обмеження польською владою прав православного населення Правобережжя, насильницьке насадження греко-католицької церкви. Причини. Посилення соціального, національно-релігійного гноблення. Значне зростання соціальної напруженості на Правобережній Україні. Наслідок. Початок на Правобережжі в другому десятилітті XVIII ст. нової хвилі національно-визвольної боротьби, відомої в історії […]

Історичне значення Української козацької держави – Гетьманщини

Гетьманщина в другій половині ХVІІ – на початку ХVІІІ століття

• Гетьманщина проіснувала 115 років, відіграла важливу роль в історії і державотворчих змаганнях українського народу. • Створення власної державності захистило український народ від асиміляції, соціального визиску і національно-релігійних утисків із боку польської влади. • Створення Гетьманщини стало складовою загальноєвропейських процесів творення національних держав, які розгорнулися в Нові часи. • Переважну частину свого існування Гетьманщина перебувала […]

Фактори, що сприяли ліквідації російською владою української державності

Фактори, що сприяли ліквідації російською владою української державності

• Відсутність природних кордонів української території, її відкритість з усіх боків. • Відірваність більшості українських суспільних верств від військового устрою Гетьманщини. • Слабкість міщанства як соціального стану через незначний розвиток урбанізації. • Невизначеність більшості українського населення між українським патріотизмом і лояльністю до російської влади. • Нездатність козацької старшини відігравати роль соціальної еліти й переважання серед […]

Діяльність гетьмана Кирила Розумовського (1750-1764)

Гетьман Кирило Розумовський

Після смерті Д. Апостола обирати нового гетьмана російська влада заборонила й передала управління Гетьманщиною «Правлінню гетьманського уряду». У 1744 р. під час перебування російської імператриці Єлизавети в Києві старшина звернулася до неї з проханням дозволити обрати гетьмана. У березні 1750 р. за її розпорядженням розширена Старшинська рада в Глухові обрала новим гетьманом Кирила Розумовського. Кирило […]

Діяльність гетьмана Д. Апостола (1727–1734)

Гетьман Данило Апостол

Уперше було визначено точний розмір бюджету Гетьманщини – 144 тис. карбованців щорічно, причому більшість витрат покривалася за рахунок експортного мита (евекти). Відокремив гетьманський скарб від державного: перший контролювали два генеральні підскарбії, із яких один був росіянином, а другий – російським чиновником. За сприяння гетьмана з 1727 р. у Глухові розпочала працювати Кодифікаційна комісія, очолювана генеральним […]

Решетилівські статті 1709 р.

Решетилівські статті 1709 р.

Решетилівські статті – назва, яка закріпилася в історії за «Просительными статьями», направленими гетьманом І. Скоропадським із козацького табору під Решетилівкою Петру І, і виданим на них «Решительным указом» царя. «Просительные статьи» • Прохання підтвердити «права і вольності» Гетьманщини. • Залишати козаків у походах під командою свого старшого (наказного гетьмана), а не російських офіцерів, що часто […]

Посилення наступу царизму на державно-правові інститути Гетьманщини (1708–1722)

Петро І

В умовах Північної війни населення Гетьманщини потерпало від необхідності забезпечувати пересування російських військ. Українці виконували підводну повинність (надавали підводи для перевезення військового майна), у них конфісковували коней, продовольство, сіно й овес для коней. Із 1711–1712 рр. у більшості міст Гетьманщини розмістилися російські гарнізони. У 1719 р. тут було розміщено 13,2 тис. російських офіцерів та солдатів. […]

Створення гетьманом Пилипом Орликом антиросійської коаліції

Гетьман Пилип Орлик

Пилип Орлик (1672–1742) – гетьман України в еміграції в 1710–1742 рр. Від 1707 р. був генеральним писарем в уряді гетьмана І. Мазепи та його найближчим радником. Після поразки в Полтавській битві 1709 р. разом з І. Мазепою залишив Україну. 1710 р. на козацькій раді в Бендерах обраний гетьманом Війська Запорозького. Під час обрання Орлика гетьманом […]


Copyright © 2017 | Всеукраїнська Електронна Енциклопедія
Копіювання матеріалів "Всеукраїнської електронної енциклопедії" дозволяється лише зі згоди адміністрації проекту.
Украина онлайн