Мітка: козаки


Діяльність гетьмана Д. Апостола (1727–1734)

Гетьман Данило Апостол

Уперше було визначено точний розмір бюджету Гетьманщини – 144 тис. карбованців щорічно, причому більшість витрат покривалася за рахунок експортного мита (евекти). Відокремив гетьманський скарб від державного: перший контролювали два генеральні підскарбії, із яких один був росіянином, а другий – російським чиновником. За сприяння гетьмана з 1727 р. у Глухові розпочала працювати Кодифікаційна комісія, очолювана генеральним […]

Решетилівські статті 1709 р.

Решетилівські статті 1709 р.

Решетилівські статті – назва, яка закріпилася в історії за «Просительными статьями», направленими гетьманом І. Скоропадським із козацького табору під Решетилівкою Петру І, і виданим на них «Решительным указом» царя. «Просительные статьи» • Прохання підтвердити «права і вольності» Гетьманщини. • Залишати козаків у походах під командою свого старшого (наказного гетьмана), а не російських офіцерів, що часто […]

Посилення наступу царизму на державно-правові інститути Гетьманщини (1708–1722)

Петро І

В умовах Північної війни населення Гетьманщини потерпало від необхідності забезпечувати пересування російських військ. Українці виконували підводну повинність (надавали підводи для перевезення військового майна), у них конфісковували коней, продовольство, сіно й овес для коней. Із 1711–1712 рр. у більшості міст Гетьманщини розмістилися російські гарнізони. У 1719 р. тут було розміщено 13,2 тис. російських офіцерів та солдатів. […]

Створення гетьманом Пилипом Орликом антиросійської коаліції

Гетьман Пилип Орлик

Пилип Орлик (1672–1742) – гетьман України в еміграції в 1710–1742 рр. Від 1707 р. був генеральним писарем в уряді гетьмана І. Мазепи та його найближчим радником. Після поразки в Полтавській битві 1709 р. разом з І. Мазепою залишив Україну. 1710 р. на козацькій раді в Бендерах обраний гетьманом Війська Запорозького. Під час обрання Орлика гетьманом […]

Значення діяльності І. Мазепи для українського національно-визвольного руху

Портрет Івана Мазепи, який експонується в Дніпровському музеї.

Продовжив і зміцнив започатковану Б. Хмельницьким ідею української козацької державності, а відтак підніс прапор боротьби за незалежність Гетьманщини. Учинок І. Мазепи надихав нові покоління борців за національне визволення українського народу. Із «мазепинством» російський царизм боровся упродовж двох століть після смерті гетьмана. Надавав перевагу верхівковим методам боротьби, сподіваючись досягти визволення України насамперед через таємні переговори й […]

Угода про україно-шведський союз, укладена І. Мазепою з Карлом XII

Швецький король Карл XII

Текст угоди, укладеної між І. Мазепою та Карлом XII, не зберігся. Усі шведські архіви короля згоріли під Полтавою. Єдиним, хто стверджував про її наявність, був генеральний писар гетьмана Пилип Орлик, який пізніше навів шість пунктів з неї у своєму «Виводі прав України». Стаття І. Шведський король зобов’язувався захищати Гетьманщину і приєднані до неї землі, надсилаючи […]

Причини пошуку гетьманом І. Мазепою нових союзників на початку Північної війни

Північна війна (карта)

• Схильність Петра І до політики жорсткого централізму зводила нанівець наміри гетьмана збільшити самостійність Гетьманщини. • Стрімке виснаження людського та економічного потенціалу Гетьманщини за перші роки війни внаслідок задоволення вимог царя про допомогу. • Побоювання, що для здобуття перемоги у війні та виходу до Балтійського моря цар може пожертвувати Україною. • Відмова царя допомогти гетьману […]

Участь українських полків у Північній війні

Північна війна

Петро І (1672–1725) – російський цар (від 1682) та імператор (від 1721). Засновник Російської імперії та реформатор усіх сфер її життя. Вів успішну Північну війну (1700– 1721) зі Швецією за вихід до Балтійського моря. Провадив політику обмеження автономії Гетьманщини у складі своєї держави. За його наказом було зруйновано гетьманську столицю Батурин (1708) та Запорозьку Січ […]

Національно-визвольне повстання 1702–1704 рр.

Національно-визвольне повстання 1702–1704 рр.

Семен Палій (? – 1710) – керівник національно-визвольної боротьби українського народу на Правобережжі наприкінці XVII – на початку XVIII ст., фастівський і білоцерківський полковник (1684–1704, 1709–1710 рр.). Наприкінці 80-х рр. XVII ст. разом із Є. Самусем, 3. Іскрою та А. Абазиним розгорнув боротьбу проти польського панування. Вів переговори з гетьманом І. Мазепою за возз’єднання Правобережної […]

Політика гетьмана І. Мазепи на Правобережній Україні

Гетьман Іван Мазепа

Збільшив кількість правобережних козацьких полків у результаті заснування (точніше, відновлення) Білоцерківського, Брацлавського, Богуславського, Корсунського, Могилівського, Уманського, Чигиринського полків. Призначав переважно лівобережних старшин, вірних гетьману, на посади полковників. Надавав повноваження «осаджувати» нові слободи, заводити промислові заклади (зокрема, селітряні майдани) для подальшої колонізації краю. Надавав землі у володіння козацькій старшині та українській шляхті.


Copyright © 2017 | Всеукраїнська Електронна Енциклопедія
Копіювання матеріалів "Всеукраїнської електронної енциклопедії" дозволяється лише зі згоди адміністрації проекту.
Украина онлайн