Мітка: Київська Русь


Основні передумови утворення східнослов’янської державності

Племінна община полян

 Київське князівство виникло в результаті розвитку Полянського союзу – додержавного об’єднання полян, деревлян і сіверян. Арабські автори називали його Куявією, а літописець – Руською землею. Влада в Київському князівстві належала династії Києвичів. Вважається, що саме воно стало тим територіальним і політичним ядром, навколо якого сформувалася Давньоруська держава. Племінні князівства зберігалися у східних слов’ян ще протягом […]

Нові явища в суспільному житті східнослов’янських племен напередодні утворення Русі

Віче - громадські збори воїнів.

 • Послаблення значення родової власності та формування приватної власності.  • Родова община поступилася місцем сусідській общині, що об’єднувала малі сім’ї, які вели самостійне господарство.  • Набула першорядного значення роль племені не як економічної одиниці, а перш за все як військово-політичного об’єднання.  • Верховним органом племінного самоврядування стало віче – народні збори чоловіків-воїнів.  • У результаті […]

Періодизація історичного розвитку Київської Русі

Київська Русь

 882-972 рр. – Швидке територіальне зростання Київської Русі й поступова консолідація держави. Охоплює князювання Олега, Ігоря, Ольги і Святослава.  980-1054 рр. – Економічний і культурний розквіт Київської держави, досягнення нею вершини політичної могутності. Охоплює князювання Володимира Великого і Ярослава Мудрого  1054-1132 рр. – Поступове політичне ослаблення Київської Русі, князівські усобиці, що розпочинаються після смерті Ярослава […]

Стягнення данини в Київській Русі в першій половині X ст.

Збір данини варягами

 Варяги збирали данину в найпримітивнішій і насильницькій формі полюддя. Візантійський імператор Константин VII Багрянородний (912–959) писав: «Коли настає листопад, одразу ж їхні князі виходять з усіма росами з Києва і вирушають у полюддя, що йменується кружлянням, а саме – у Славінії (союзи племен) деревлян, кривичів, сіверян та інших слов’ян, що є данниками росів. Годуючись там […]

Основні причини зосередження зовнішньополітичної активності князів Київської Русі на візантійському напрямку

Орльонов А. О. "Двір візантійського імператора Зенона"

  Руські князі були зацікавлені у вигідних торговельних угодах із Візантією, оскільки Константинополь був для них головним центром збуту зібраної з підкорених племен данини.   Багатства Візантійської імперії приваблювали київських правителів перспективою можливої, у разі перемоги, великої здобичі.   Боротьба із сильним противником, яким вважалася Візантія, сприяла зміцненню авторитету Київської держави.   Константинополь приваблював русичів […]

Правління київського князя Ігоря (912-944 рр.)

Князь Ігор

 Ігор – великий князь київський, за одними джерелами, від 912, за іншими – 922 р. Як свідчить літопис, син Рюрика, який фактично став засновником династії Рюриковичів. Продовжував політику свого попередника Олега, згуртовуючи східнослов’янські племінні князівства в єдину державу. Завдяки широкомасштабним воєнним походам південний напрямок у його зовнішній політиці набув пріоритетного значення. Загинув під час повстання […]

Правління київського князя Олега (882-912)

Князь Олег

 Олег – київський князь від 882 р., уважається, що був норманом і разом із Рюриком прийшов зі Скандинавії. Захопив владу в Києві, убивши тамтешніх князів Аскольда і Діра. За його князювання внаслідок об’єднання східнослов’янських Півночі й Півдня утворилася Київська Русь. Послідовно й наполегливо підпорядковував центральній владі племінні союзи східних слов’ян. Відзначався активною зовнішньою політикою щодо […]

Київська Русь за часів правління Ярослава Мудрого

Ярослав Мудрий

 Після хрещення Русі влада великого князя зміцнилася. Столицею Давньої Русі остаточно став Київ. А Київська Русь стала найбільшою державою середньовічної Європи. Влада Києва розповсюджувалася від Криму і Тамані до верхів’я Північної Двіни і Ладоги, і від Дністра до Поволжя.  У ці часи, у XI ст., престол Великого князя Київського займав Ярослав Мудрий, правнук княгині Ольги. […]

Перші правителі Давньої Русі

Князь Ігор

 У 879 р. у Новгороді помер Рюрик. Князем став Олег (регент при молодшому синові Рюрика Ігорі).  У 882 р. князь Олег вирушив у похід із Новгорода на південь. Дорогою він захопив Смоленськ і Любеч і встановив там свою владу. Потім Олег захопив Київ, убив правителів Аскольда і Діра і оголосив Київ столицею своєї держави.  У […]

Заснування держави Київська Русь

Битва князя Ігоря з візантійцями

 У VI–VII ст. слов’янські общини, які жили на берегах Дніпра, почали об’єднуватися у великі племена. Кожне з них мало свою територію, власних вождів і захищені міцним частоколом поселення. На території одного із передових племен – полян – з’явився Київ. За легендою, Київ заснував Кий із братами Щеком,  Хоривом і сестрою Либіддю, назвавши місто власним ім’ям. […]


Copyright © 2017 | Всеукраїнська Електронна Енциклопедія
Копіювання матеріалів "Всеукраїнської електронної енциклопедії" дозволяється лише зі згоди адміністрації проекту.
Украина онлайн