Мітка: Київська Русь


Стягнення данини в Київській Русі в першій половині X ст.

Збір данини варягами

 Варяги збирали данину в найпримітивнішій і насильницькій формі полюддя. Візантійський імператор Константин VII Багрянородний (912–959) писав: «Коли настає листопад, одразу ж їхні князі виходять з усіма росами з Києва і вирушають у полюддя, що йменується кружлянням, а саме – у Славінії (союзи племен) деревлян, кривичів, сіверян та інших слов’ян, що є данниками росів. Годуючись там […]

Основні причини зосередження зовнішньополітичної активності князів Київської Русі на візантійському напрямку

Орльонов А. О. "Двір візантійського імператора Зенона"

  Руські князі були зацікавлені у вигідних торговельних угодах із Візантією, оскільки Константинополь був для них головним центром збуту зібраної з підкорених племен данини.   Багатства Візантійської імперії приваблювали київських правителів перспективою можливої, у разі перемоги, великої здобичі.   Боротьба із сильним противником, яким вважалася Візантія, сприяла зміцненню авторитету Київської держави.   Константинополь приваблював русичів […]

Правління київського князя Ігоря (912-944 рр.)

Князь Ігор

 Ігор – великий князь київський, за одними джерелами, від 912, за іншими – 922 р. Як свідчить літопис, син Рюрика, який фактично став засновником династії Рюриковичів. Продовжував політику свого попередника Олега, згуртовуючи східнослов’янські племінні князівства в єдину державу. Завдяки широкомасштабним воєнним походам південний напрямок у його зовнішній політиці набув пріоритетного значення. Загинув під час повстання […]

Правління київського князя Олега (882-912)

Князь Олег

 Олег – київський князь від 882 р., уважається, що був норманом і разом із Рюриком прийшов зі Скандинавії. Захопив владу в Києві, убивши тамтешніх князів Аскольда і Діра. За його князювання внаслідок об’єднання східнослов’янських Півночі й Півдня утворилася Київська Русь. Послідовно й наполегливо підпорядковував центральній владі племінні союзи східних слов’ян. Відзначався активною зовнішньою політикою щодо […]

Київська Русь за часів правління Ярослава Мудрого

Ярослав Мудрий

 Після хрещення Русі влада великого князя зміцнилася. Столицею Давньої Русі остаточно став Київ. А Київська Русь стала найбільшою державою середньовічної Європи. Влада Києва розповсюджувалася від Криму і Тамані до верхів’я Північної Двіни і Ладоги, і від Дністра до Поволжя.  У ці часи, у XI ст., престол Великого князя Київського займав Ярослав Мудрий, правнук княгині Ольги. […]

Перші правителі Давньої Русі

Князь Ігор

 У 879 р. у Новгороді помер Рюрик. Князем став Олег (регент при молодшому синові Рюрика Ігорі).  У 882 р. князь Олег вирушив у похід із Новгорода на південь. Дорогою він захопив Смоленськ і Любеч і встановив там свою владу. Потім Олег захопив Київ, убив правителів Аскольда і Діра і оголосив Київ столицею своєї держави.  У […]

Заснування держави Київська Русь

Битва князя Ігоря з візантійцями

 У VI–VII ст. слов’янські общини, які жили на берегах Дніпра, почали об’єднуватися у великі племена. Кожне з них мало свою територію, власних вождів і захищені міцним частоколом поселення. На території одного із передових племен – полян – з’явився Київ. За легендою, Київ заснував Кий із братами Щеком,  Хоривом і сестрою Либіддю, назвавши місто власним ім’ям. […]

Золота Орда

Золота Орда

 Після численних перемог над Руссю 1241–1242 рр. Батий продовжив похід у глиб Європи, дійшов до Адріатики, але змушений був відступити через постійні повстання в тилу.  Монголо-татарська навала завдала чималої шкоди слов’янським землям. Було вбито та поневолено багато людей, пограбовано та знищено десятки міст. Затвердивши свою владу над князями, монголо-татари щорічно збирали величезну данину з князівств. […]

Гривня

Срібні гривні

  Назва «гривня» дуже давня. Вона походить від назви золотої чи срібної прикраси у вигляді обруча, яку носили на шиї в Давній Русі.   До XVI ст. срібна гривня (злиток) правила також за грошову одиницю, що дорівнювала 96 злотникам срібла або відповідній кількості цінного хутра чи іноземних монет.   Як паперові гроші гривні з’явилися 1918 […]

Князі Київської Русі

Князі Київської Русі

Аскольд і Дір (середина IX ст.)   Нащадки засновника Києва – Кия. Останні з представників місцевої київської династії. Вбиті князем Олегом. Олег (882–912 рр.)   Родич варяга Рюрика, новгородського князя. Успадкував новгородський престол і захопив владу в Києві, убивши Аскольда та Діра, таким чином об’єднав Київську і Новгородську землі. Приєднав землі древлян, сіверян та радимичів. […]


Copyright © 2017 | Всеукраїнська Електронна Енциклопедія
Копіювання матеріалів "Всеукраїнської електронної енциклопедії" дозволяється лише зі згоди адміністрації проекту.
Украина онлайн