Мітка: Київська Русь


Основні причини роздробленості Київської Русі

Київська Русь

Політична роздробленість – розпад єдиної держави на окремі частини і подальше їх перетворення на нові незалежні держави. • Зміцнення місцевої влади в умовах боротьби з нападами кочовиків. • Формування великого вотчинного землеволодіння. • Утрата Києвом історичної ролі центру східнослов’янських земель. • Існування переважно натурального характеру господарства. • Зростання й посилення руських міст.

Давньоруські міста і села у середні віки

Одяг на Рівненщині

Міське життя західних і північних областей Давньої Русі було схоже на європейське: розвивалося кам’яне будівництво, торгівля і ремесла, було введено Магдебурзьке право. У селах життя общини як і раніше залежало від урожаю, ворожих набігів і воєн, природних катаклізмів. У цілому ж на українських землях у Середні віки право на особисту свободу, на свободу віросповідання більшістю […]

Князі «Червоної Русі»

Навала орди хана Батия на Русь (карта)

XIII ст. для деяких країн Європи було переломним – монархи боролися за затвердження їх влади і підпорядкування знаті королівському авторитету. У 1246 р. монголи «заборонили» Київську Русь. Київ перестав бути столицею Великих князів. На землях від Карпат до Причорномор’я і Полоцька, на півночі, простяглося Галицько-Волинське князівство (1199–1349 рр.), яке підхопило прапор київської державності. Ще в […]

Міжусобиці між князьками Руської землі

Андрій Боголюбський

Київ переходив із рук до рук за період від 1146 до 1246 р. 47 разів 24 князя по черзі відвойовували його один у одного. У 1154 р. його захоплює Долгорукий, а у 1169 р. Андрій Боголюбський з половцями повністю розграбували і спалили місто, вирізавши все населення. Андрій Боголюбський не став княжити у Києві, а віддав […]

Господарське життя Київської Русі

Торгівля Київської Русі

 Основою господарства Київської Русі наприкінці X – у першій половині XI ст. залишалося сільське господарство, що базувалося на землеробстві та присадибному скотарстві.  Тваринництво. На Правобережжі розводили переважно велику рогату худобу, на Лівобережжі – свиней.  Землеробство. Провідна галузь господарства; була поширена дво- і трипільна система. Основні зернові культури: жито, пшениця, ячмінь, овес, просо. Для обробітку землі […]

Організація державної влади Київської Русі

Князівський з'їзд в Увітичах. Мініатюра з Радзивілівського літопису

Князь  Головний носій державної влади, представник держави на міжнародній арені.  Зосереджував у своїх руках усю законодавчу, судову, виконавчу й військову владу.  Влада князя була необмеженою, залежала від його авторитету й реальної сили, на яку він спирався.  Військову підтримку князя забезпечувала дружина, ідеологічну – церква. Князівська рада  Дорадчий орган при князі, що походить від східнослов’янської племінної […]

Основні групи залежного населення Київської Русі

Основні групи залежного населення Київської Русі

 Смерди – Переважна більшість селянства, особисто вільні селяни, які мали власне господарство, земельні наділи, виплачували данину державі й виконували на її користь певні повинності.  Закупи – Тимчасово залежні селяни, які через різні обставини втратили власне господарство і змушені були працювати на землевласника за купу (грошову позичку).  Рядовичі – Тимчасово залежні селяни, які укладали із землевласником […]

Соціальна піраміда (основні верстви населення та система залежності) Київської Русі

Соціальна піраміда (основні верстви населення та система залежності) Київської Русі

 До панівних привілейованих станів належало також духівництво, яке сформувалося з прийняттям християнства. Воно поділялося на вище духівництво (митрополит, єпископи, архієпископи та ін.) і рядових священнослужителів.

Зміна форм правління Київської Русі в IX–XIII ст.

Дружинники часів Київської Русі

Етап становлення державності  Форма правління: дружинна держава.  Характерні риси: в основу був закладений примітивний апарат управління, судочинства і збирання данини, який сформувався на основі княжої дружини, що виконувала роль не лише війська, а й радників князя. Етап розквіту державності  Форма правління: централізована монархія.  Характерні риси: уся повнота влади зосереджувалася в руках князя, дружина відходила на […]

Порядок успадкування князівської влади, запропонований у заповіті Ярослава Мудрого

Порядок успадкування князівської влади, запропонований у заповіті Ярослава Мудрого

 В основу запропонованої Ярославом Мудрим нової системи управління та успадкування князівств було покладено принцип сеньйорату, тобто влади найстаршого в роді. У разі смерті одного з князів його місце посідав молодший, що спричиняло переміщення всіх князів. Унаслідок цього, за задумом Ярослава, кожен князь мав можливість із часом стати великим князем київським мирним шляхом.


Copyright © 2017 | Всеукраїнська Електронна Енциклопедія
Копіювання матеріалів "Всеукраїнської електронної енциклопедії" дозволяється лише зі згоди адміністрації проекту.
Украина онлайн