Мітка: Київська Русь


Міжусобиці між князьками Руської землі

Андрій Боголюбський

Київ переходив із рук до рук за період від 1146 до 1246 р. 47 разів 24 князя по черзі відвойовували його один у одного. У 1154 р. його захоплює Долгорукий, а у 1169 р. Андрій Боголюбський з половцями повністю розграбували і спалили місто, вирізавши все населення. Андрій Боголюбський не став княжити у Києві, а віддав […]

Господарське життя Київської Русі

Торгівля Київської Русі

 Основою господарства Київської Русі наприкінці X – у першій половині XI ст. залишалося сільське господарство, що базувалося на землеробстві та присадибному скотарстві.  Тваринництво. На Правобережжі розводили переважно велику рогату худобу, на Лівобережжі – свиней.  Землеробство. Провідна галузь господарства; була поширена дво- і трипільна система. Основні зернові культури: жито, пшениця, ячмінь, овес, просо. Для обробітку землі […]

Організація державної влади Київської Русі

Князівський з'їзд в Увітичах. Мініатюра з Радзивілівського літопису

Князь  Головний носій державної влади, представник держави на міжнародній арені.  Зосереджував у своїх руках усю законодавчу, судову, виконавчу й військову владу.  Влада князя була необмеженою, залежала від його авторитету й реальної сили, на яку він спирався.  Військову підтримку князя забезпечувала дружина, ідеологічну – церква. Князівська рада  Дорадчий орган при князі, що походить від східнослов’янської племінної […]

Основні групи залежного населення Київської Русі

Основні групи залежного населення Київської Русі

 Смерди – Переважна більшість селянства, особисто вільні селяни, які мали власне господарство, земельні наділи, виплачували данину державі й виконували на її користь певні повинності.  Закупи – Тимчасово залежні селяни, які через різні обставини втратили власне господарство і змушені були працювати на землевласника за купу (грошову позичку).  Рядовичі – Тимчасово залежні селяни, які укладали із землевласником […]

Соціальна піраміда (основні верстви населення та система залежності) Київської Русі

Соціальна піраміда (основні верстви населення та система залежності) Київської Русі

 До панівних привілейованих станів належало також духівництво, яке сформувалося з прийняттям християнства. Воно поділялося на вище духівництво (митрополит, єпископи, архієпископи та ін.) і рядових священнослужителів.

Зміна форм правління Київської Русі в IX–XIII ст.

Дружинники часів Київської Русі

Етап становлення державності  Форма правління: дружинна держава.  Характерні риси: в основу був закладений примітивний апарат управління, судочинства і збирання данини, який сформувався на основі княжої дружини, що виконувала роль не лише війська, а й радників князя. Етап розквіту державності  Форма правління: централізована монархія.  Характерні риси: уся повнота влади зосереджувалася в руках князя, дружина відходила на […]

Порядок успадкування князівської влади, запропонований у заповіті Ярослава Мудрого

Порядок успадкування князівської влади, запропонований у заповіті Ярослава Мудрого

 В основу запропонованої Ярославом Мудрим нової системи управління та успадкування князівств було покладено принцип сеньйорату, тобто влади найстаршого в роді. У разі смерті одного з князів його місце посідав молодший, що спричиняло переміщення всіх князів. Унаслідок цього, за задумом Ярослава, кожен князь мав можливість із часом стати великим князем київським мирним шляхом.

Особливості політики Ярослава Мудрого (1019-1054)

Ярослав Мудрий

 Ярослав Мудрий (978–1054) – великий князь київський (1019–1054 рр.). Посів престол унаслідок запеклої боротьби з братами в 1015–1019 рр., що розгорнулася після смерті батька, князя Володимира Великого. У 1024–1036 рр. правив Руссю разом із братом Мстиславом. Ярослав князював на Правобережжі та в Києві, Мстислав – на Лівобережжі та в Чернігові. У 1036 р. розбив під […]

Перебіг міжусобної боротьби між синами Володимира Великого

Сини та дружини Володимира Великого

 Після смерті князя Володимира Великого на Русі спалахнула жорстока міжусобна боротьба за великокнязівську владу між його синами.  1015 р. Смерть князя Володимира Великого. За свідченням саксонського хроніста Тітмара Мерзебурського, по смерті Володимира київський престол за заповітом опинився в руках Бориса. «Повість минулих літ» повідомляє, що владу в Києві захопив Святополк (прийомний син) і розпочав винищувати […]

Особливості політики київського князя Володимира (980–1015)

Володимир Великий

 Володимир Великий (? – 1015) – великий князь київський в 978–1015 рр. Позашлюбний син Святослава й рабині-ключниці його матері – Малуші. Вокняжився в Києві в результаті перемоги в боротьбі з братами за батькову спадщину. За його правління в цілому завершилося формування державності Київської Русі. Він реформував законодавство, запровадивши новий збірник законів «Устав земляний». Зміцнив південні […]


Copyright © 2017 | Всеукраїнська Електронна Енциклопедія
Копіювання матеріалів "Всеукраїнської електронної енциклопедії" дозволяється лише зі згоди адміністрації проекту.
Украина онлайн