Мітка: Київська Русь


Правління Ізяслава Ярославича (1076–1078 рр.)

Князь Ізяслав Ярославич

Останнє правління Ізяслава в Києві. Повернув владу за підтримки поляків. Спирався на допомогу Всеволода Ярославича, який віддав Ізяславу Київ, а сам отримав Чернігівське князівство. Позбавив влади синів Святослава й об’єднав під своєю владою всю Русь. Скривджені Святославові сини спричинили нову хвилю усобиць. Олег Святославич вигнав із Чернігова Всеволода. Ізяслав надав допомогу братові. У вирішальній битві […]

Правління Святослава Ярославича (1073-1076 рр.)

Князь Святослав Ярославич

Верховна влада зосередилася в руках Святослава. Вважається, що після цього виник дуумвірат (співправління двох осіб) Святослава і Всеволода. Із метою зміцнення влади Києва над удільними князями, які намагалися відокремитися або здобути зверхність над іншими, Святослав перерозподілив між ними князівства. Залишив за собою крім київського великокнязівського стола Чернігівське князівство, а в інших містах посадив своїх синів […]

Київська Русь у 1054-1113 рр.

Київська Русь у 1054 р. (карта)

Після смерті Ярослава Мудрого розпочинається поступове ослаблення центральної влади в Київській Русі. У 1054-1113 рр. великокнязівський престол займали сини Ярослава Мудрого – Ізяслав, Святослав і Всеволод, – яких називали Ярославичами, та найстарший із його онуків Святополк. Відсутність чітко розробленого та усталеного порядку престолонаступництва спричиняли періодичні спалахи збройних конфліктів між претендентами на великокнязівську владу.

Правління Ярославичів (1054-1073 рр.)

Правління Ярославичів (карта)

Співправління трьох осіб (тріумвірат) – Ізяслава, Святослава та Всеволода. Усунули від участі в державному житті молодших братів Ігоря та В’ячеслава, а після смерті останніх – привласнили їхні володіння. У 1060 р. здійснили спільний похід проти торків. Улітку 1068 р. усі три Ярославичі були розгромлені половцями на річці Альта. У 1068 р. у Києві відбулося повстання […]

Повноваження вищих посадових осіб у Великому Новгороді

Великий Новгород

Посадник управляв усіма новгородськими землями. Очолював новгородський суд. Призначав і звільняв посадових осіб. Наглядав за діяльністю князя. Виступав із князем на чолі війська. Вів переговори з іншими державами. Архієпископ зберігав державну скарбницю. Очолював «Раду панів». Наглядав за торговельними мірами. Керував зовнішньою політикою. Очолював церковний суд. Контролював ведення Новгородського літопису. Мав служилих людей і власний полк. […]

Великий Новгород

Укріплення Великого Новгорода

Новгородські землі охоплювали величезну територію Північно-Західної Русі: від Балтійського моря на заході до Уральських гір на сході та від Білого моря й узбережжя Льодовитого океану на півночі до межиріччя Волги й Оки на півдні. У 1136 p., після того як новгородці прогнали князя Всеволода Мстиславича, тут установився республіканський вічовий устрій. Для Новгорода стало звичним закликати, […]

Правління Всеволода Велике Гніздо (1176–1212)

Всеволод Велике Гніздо

На початку правління, спираючись на міста й служилих людей (дворянство), приборкав боярство і посилив центральну князівську владу. Здійснив успішні походи до Рязанського князівства і підкорив його. Великою перемогою завершився похід князя проти Волзької Булгарії (1183). Продовжив боротьбу своїх попередників за підкорення Новгородської землі, але також зазнав поразки.

Правління Андрія Боголюбського (1157–1175)

Андрій Боголюбський

Столицею свого князівства зробив місто Володимир-на-Клязьмі. Відносини з іншими князями будував із позиції сили: примушував багатьох із них визнати його старшинство. Прагнув позбавити Київ його ролі центру східних слов’ян і надати її Володимиру-на-Клязьмі. 1169 р. син Андрія Боголюбського Мстислав уперше в історії взяв штурмом Київ і віддав його на пограбування своїм полкам і союзникам – […]

Правління Юрія Долгорукого (1096–1149)

Юрій Долгорукий

Залучав до переселення на свої землі селян з інших князівств, надаючи їм різноманітні пільги, сприяв господарському освоєнню нових земель. Постійно втручався в князівські усобиці, намагався підпорядкувати Новгород, втручався у справи Галицько-Волинського князівства, вів боротьбу за великокнязівський престол у Києві. Із його ім’ям пов’язана перша згадка про Москву (1147) – столицю сучасної Росії. Постійно воював із […]

Володимиро-Суздальське князівство

Володимиро-Суздальське князівство (карта).

Володимиро-Суздальське князівство займало територію у межиріччі Волги й Оки. До складу «суздальців», як називали його жителів, входили угрофіни і слов’яни (в’ятичі, частина кривичів і радимичів). Після смерті Великого князя Київського Мстислава в 1132 р. князівство здобуло незалежність.


Copyright © 2017 | Всеукраїнська Електронна Енциклопедія
Копіювання матеріалів "Всеукраїнської електронної енциклопедії" дозволяється лише зі згоди адміністрації проекту.
Украина онлайн