Мітка: Київська Русь


Правління Ярославичів (1054-1073 рр.)

Правління Ярославичів (карта)

Співправління трьох осіб (тріумвірат) – Ізяслава, Святослава та Всеволода. Усунули від участі в державному житті молодших братів Ігоря та В’ячеслава, а після смерті останніх – привласнили їхні володіння. У 1060 р. здійснили спільний похід проти торків. Улітку 1068 р. усі три Ярославичі були розгромлені половцями на річці Альта. У 1068 р. у Києві відбулося повстання […]

Повноваження вищих посадових осіб у Великому Новгороді

Великий Новгород

Посадник управляв усіма новгородськими землями. Очолював новгородський суд. Призначав і звільняв посадових осіб. Наглядав за діяльністю князя. Виступав із князем на чолі війська. Вів переговори з іншими державами. Архієпископ зберігав державну скарбницю. Очолював «Раду панів». Наглядав за торговельними мірами. Керував зовнішньою політикою. Очолював церковний суд. Контролював ведення Новгородського літопису. Мав служилих людей і власний полк. […]

Великий Новгород

Укріплення Великого Новгорода

Новгородські землі охоплювали величезну територію Північно-Західної Русі: від Балтійського моря на заході до Уральських гір на сході та від Білого моря й узбережжя Льодовитого океану на півночі до межиріччя Волги й Оки на півдні. У 1136 p., після того як новгородці прогнали князя Всеволода Мстиславича, тут установився республіканський вічовий устрій. Для Новгорода стало звичним закликати, […]

Правління Всеволода Велике Гніздо (1176–1212)

Всеволод Велике Гніздо

На початку правління, спираючись на міста й служилих людей (дворянство), приборкав боярство і посилив центральну князівську владу. Здійснив успішні походи до Рязанського князівства і підкорив його. Великою перемогою завершився похід князя проти Волзької Булгарії (1183). Продовжив боротьбу своїх попередників за підкорення Новгородської землі, але також зазнав поразки.

Правління Андрія Боголюбського (1157–1175)

Андрій Боголюбський

Столицею свого князівства зробив місто Володимир-на-Клязьмі. Відносини з іншими князями будував із позиції сили: примушував багатьох із них визнати його старшинство. Прагнув позбавити Київ його ролі центру східних слов’ян і надати її Володимиру-на-Клязьмі. 1169 р. син Андрія Боголюбського Мстислав уперше в історії взяв штурмом Київ і віддав його на пограбування своїм полкам і союзникам – […]

Правління Юрія Долгорукого (1096–1149)

Юрій Долгорукий

Залучав до переселення на свої землі селян з інших князівств, надаючи їм різноманітні пільги, сприяв господарському освоєнню нових земель. Постійно втручався в князівські усобиці, намагався підпорядкувати Новгород, втручався у справи Галицько-Волинського князівства, вів боротьбу за великокнязівський престол у Києві. Із його ім’ям пов’язана перша згадка про Москву (1147) – столицю сучасної Росії. Постійно воював із […]

Володимиро-Суздальське князівство

Володимиро-Суздальське князівство (карта).

Володимиро-Суздальське князівство займало територію у межиріччі Волги й Оки. До складу «суздальців», як називали його жителів, входили угрофіни і слов’яни (в’ятичі, частина кривичів і радимичів). Після смерті Великого князя Київського Мстислава в 1132 р. князівство здобуло незалежність.

Основні причини роздробленості Київської Русі

Київська Русь

Політична роздробленість – розпад єдиної держави на окремі частини і подальше їх перетворення на нові незалежні держави. • Зміцнення місцевої влади в умовах боротьби з нападами кочовиків. • Формування великого вотчинного землеволодіння. • Утрата Києвом історичної ролі центру східнослов’янських земель. • Існування переважно натурального характеру господарства. • Зростання й посилення руських міст.

Давньоруські міста і села у середні віки

Одяг на Рівненщині

Міське життя західних і північних областей Давньої Русі було схоже на європейське: розвивалося кам’яне будівництво, торгівля і ремесла, було введено Магдебурзьке право. У селах життя общини як і раніше залежало від урожаю, ворожих набігів і воєн, природних катаклізмів. У цілому ж на українських землях у Середні віки право на особисту свободу, на свободу віросповідання більшістю […]

Князі «Червоної Русі»

Навала орди хана Батия на Русь (карта)

XIII ст. для деяких країн Європи було переломним – монархи боролися за затвердження їх влади і підпорядкування знаті королівському авторитету. У 1246 р. монголи «заборонили» Київську Русь. Київ перестав бути столицею Великих князів. На землях від Карпат до Причорномор’я і Полоцька, на півночі, простяглося Галицько-Волинське князівство (1199–1349 рр.), яке підхопило прапор київської державності. Ще в […]


Copyright © 2017 | Всеукраїнська Електронна Енциклопедія
Копіювання матеріалів "Всеукраїнської електронної енциклопедії" дозволяється лише зі згоди адміністрації проекту.
Украина онлайн