Мітка: Київська Русь


Характерні риси та особливості розвитку культури Київської Русі

Характерні риси та особливості розвитку культури Київської Русі

Мала зв’язки з візантійською культурою, культурами західноєвропейських та азіатських країн. Однак запозичення і творче переосмислення візантійських традицій і канонів у культурному розвитку Русі переважало. Основою культури Русі були місцеві елементи, притаманні народному світосприйняттю і світорозумінню, народним традиціям і звичаям. У поєднанні з різноманітними культурними впливами вони створювали підґрунтя для виникнення нової культурної єдності. Велику роль […]

Причини роздробленості Київської Русі

Київська Русь

• Великі простори держави та етнічна неоднорідність населення. • Посилення боярства, яке ставило місцеві інтереси вище за загальнодержавні. • Розвиток і піднесення удільних князівств і земель, що спричиняло виникнення місцевого сепаратизму і загострення міжкнязівських взаємин. • Зміна торговельної кон’юнктури, унаслідок чого Київ утратив роль центру торгівлі, а Західна Європа стала безпосередньо торгувати з Близьким Сходом. […]

Загальні риси правління Мстислава Володимировича

Київська Русь за князювання Володимира Мономаха та Мстислава Володимировича (карта)

Мстислав Великий (1076–1132) – великий князь київський в 1125–1132 рр. Старший син Володимира Мономаха. Успадкував престол після смерті батька. Продовжував його справу по зміцненню великокнязівської влади й захисту Київської Русі від зовнішніх ворогів. Після його смерті відносно єдина держава вступила в добу удільної роздробленості й розпалася на окремі незалежні князівства. • Старший син Володимира Мономаха, […]

Життєвий шлях Володимира Мономаха (1053-1125)

Князь Володимир Мономах

Володимир Мономах (1053–1125) – князь чернігівський, переяславський і великий князь київський у 1113–1125 рр. Уславився численними переможними походами проти половців, унаслідок яких вони залишили прикордоння Київської Русі. За роки князювання в Києві відновив централізовану монархію на Русі, що занепала після смерті Ярослава Мудрого. Дитячі та юнацькі роки (1053–1078 рр.). Своє дитинство і юність провів при […]

Князівські з’їзди (снеми)

А. Д. Кившенко. «Долобський з'їзд князів - побачення князя Володимира Мономаха з князем Святополком».

У період ослаблення центральної влади руські князі періодично збиралися на з’їзди (снеми), намагаючись на них уладнати питання, важливі для всіх руських земель. Князівські з’їзди виявилися неспроможними вдосконалити систему політичних відносин на Русі, але відіграли позитивну роль в організації боротьби з половцями. Вишгородський з’їзд, 1072 р. – Перший із відомих літопису з’їздів князів. Затвердження «Правди Ярославичів». […]

Правління Святополка II Ізяславича (1093-1113 рр.)

Князь Святослав ІІ Ізяславич

Найстарший з онуків Ярослава Мудрого. За давніми законами заміщення князівських столів мав переважні права на великокнязівський престол. У складних умовах постійних набігів половців не зміг об’єднати сили всіх руських земель і не виявив себе вмілим державним діячем і полководцем. За його правління набули поширення князівські з’їзди (снеми), які намагалися вирішити загальнодержавні питання. Зокрема, припинити усобиці […]

Правління Всеволода Ярославича (1078–1093 рр.)

Князь Всеволод Ярославич

Останній із синів Ярослава Мудрого. Ніхто не заперечував його прав на великокнязівський престол. Проте найбільше турбот Всеволоду завдали племінники, що вимагали від київського князя уділів. Затвердившись у Києві, віддав Чернігів своєму синові Володимиру. Виявив себе слабким великим князем. Воювати не любив і доручив цю справу своєму синові, щойно йому виповнилося 12–13 років. Реальна влада Всеволода […]

Правління Ізяслава Ярославича (1076–1078 рр.)

Князь Ізяслав Ярославич

Останнє правління Ізяслава в Києві. Повернув владу за підтримки поляків. Спирався на допомогу Всеволода Ярославича, який віддав Ізяславу Київ, а сам отримав Чернігівське князівство. Позбавив влади синів Святослава й об’єднав під своєю владою всю Русь. Скривджені Святославові сини спричинили нову хвилю усобиць. Олег Святославич вигнав із Чернігова Всеволода. Ізяслав надав допомогу братові. У вирішальній битві […]

Правління Святослава Ярославича (1073-1076 рр.)

Князь Святослав Ярославич

Верховна влада зосередилася в руках Святослава. Вважається, що після цього виник дуумвірат (співправління двох осіб) Святослава і Всеволода. Із метою зміцнення влади Києва над удільними князями, які намагалися відокремитися або здобути зверхність над іншими, Святослав перерозподілив між ними князівства. Залишив за собою крім київського великокнязівського стола Чернігівське князівство, а в інших містах посадив своїх синів […]

Київська Русь у 1054-1113 рр.

Київська Русь у 1054 р. (карта)

Після смерті Ярослава Мудрого розпочинається поступове ослаблення центральної влади в Київській Русі. У 1054-1113 рр. великокнязівський престол займали сини Ярослава Мудрого – Ізяслав, Святослав і Всеволод, – яких називали Ярославичами, та найстарший із його онуків Святополк. Відсутність чітко розробленого та усталеного порядку престолонаступництва спричиняли періодичні спалахи збройних конфліктів між претендентами на великокнязівську владу.


Copyright © 2017 | Всеукраїнська Електронна Енциклопедія
Копіювання матеріалів "Всеукраїнської електронної енциклопедії" дозволяється лише зі згоди адміністрації проекту.
Украина онлайн