Мітка: Київська Русь


Княгиня Ольга (відео)

Княгиня Ольга (відео)

Проект “Обличчя української історії” нагадає глядачам про відомих особистостей,які зробили свій важливий внесок в історії і стали легендами для кожного українця. В цьому відео йтиметься про цікаві та захоплюючі факти з життя та діяльності Києворуської княгині Ольги, славетної дружини Князя Київського Ігоря.

Історичне значення Київської Русі

Історичне значення Київської Русі

• Уперше об’єднала всі східнослов’янські племена в єдину державну організацію. • Сприяла соціально-економічному, політичному і культурному розвитку східних слов’ян. • Об’єднання в межах однієї держави дозволило східним слов’янам ефективно захищатися від нападів кочовиків та сусідніх держав. • Київська Русь стала своєрідним бар’єром, який захищав західноєвропейські країни від кочових орд тюркських племен. • Сприяла зміцненню міжнародного […]

Культура Київської Русі

Культура Київської Русі

Писемність. «Черти і рези», руські письмена. Кирилиця (43 букви). На стінах Софійського собору в Києві – понад 400 написів. Освіта. 1037 р. була відкрита перша бібліотека при Софійському соборі. 1086 р. у Києві була відкрита школа для дівчат. Володимиром Великим була відкрита перша школа для знаті. Наукові знання. Черпалися переважно з творів європейських авторів. Початкові […]

Характерні риси та особливості розвитку культури Київської Русі

Характерні риси та особливості розвитку культури Київської Русі

Мала зв’язки з візантійською культурою, культурами західноєвропейських та азіатських країн. Однак запозичення і творче переосмислення візантійських традицій і канонів у культурному розвитку Русі переважало. Основою культури Русі були місцеві елементи, притаманні народному світосприйняттю і світорозумінню, народним традиціям і звичаям. У поєднанні з різноманітними культурними впливами вони створювали підґрунтя для виникнення нової культурної єдності. Велику роль […]

Причини роздробленості Київської Русі

Київська Русь

• Великі простори держави та етнічна неоднорідність населення. • Посилення боярства, яке ставило місцеві інтереси вище за загальнодержавні. • Розвиток і піднесення удільних князівств і земель, що спричиняло виникнення місцевого сепаратизму і загострення міжкнязівських взаємин. • Зміна торговельної кон’юнктури, унаслідок чого Київ утратив роль центру торгівлі, а Західна Європа стала безпосередньо торгувати з Близьким Сходом. […]

Загальні риси правління Мстислава Володимировича

Київська Русь за князювання Володимира Мономаха та Мстислава Володимировича (карта)

Мстислав Великий (1076–1132) – великий князь київський в 1125–1132 рр. Старший син Володимира Мономаха. Успадкував престол після смерті батька. Продовжував його справу по зміцненню великокнязівської влади й захисту Київської Русі від зовнішніх ворогів. Після його смерті відносно єдина держава вступила в добу удільної роздробленості й розпалася на окремі незалежні князівства. • Старший син Володимира Мономаха, […]

Життєвий шлях Володимира Мономаха (1053-1125)

Князь Володимир Мономах

Володимир Мономах (1053–1125) – князь чернігівський, переяславський і великий князь київський у 1113–1125 рр. Уславився численними переможними походами проти половців, унаслідок яких вони залишили прикордоння Київської Русі. За роки князювання в Києві відновив централізовану монархію на Русі, що занепала після смерті Ярослава Мудрого. Дитячі та юнацькі роки (1053–1078 рр.). Своє дитинство і юність провів при […]

Князівські з’їзди (снеми)

А. Д. Кившенко. «Долобський з'їзд князів - побачення князя Володимира Мономаха з князем Святополком».

У період ослаблення центральної влади руські князі періодично збиралися на з’їзди (снеми), намагаючись на них уладнати питання, важливі для всіх руських земель. Князівські з’їзди виявилися неспроможними вдосконалити систему політичних відносин на Русі, але відіграли позитивну роль в організації боротьби з половцями. Вишгородський з’їзд, 1072 р. – Перший із відомих літопису з’їздів князів. Затвердження «Правди Ярославичів». […]

Правління Святополка II Ізяславича (1093-1113 рр.)

Князь Святослав ІІ Ізяславич

Найстарший з онуків Ярослава Мудрого. За давніми законами заміщення князівських столів мав переважні права на великокнязівський престол. У складних умовах постійних набігів половців не зміг об’єднати сили всіх руських земель і не виявив себе вмілим державним діячем і полководцем. За його правління набули поширення князівські з’їзди (снеми), які намагалися вирішити загальнодержавні питання. Зокрема, припинити усобиці […]

Правління Всеволода Ярославича (1078–1093 рр.)

Князь Всеволод Ярославич

Останній із синів Ярослава Мудрого. Ніхто не заперечував його прав на великокнязівський престол. Проте найбільше турбот Всеволоду завдали племінники, що вимагали від київського князя уділів. Затвердившись у Києві, віддав Чернігів своєму синові Володимиру. Виявив себе слабким великим князем. Воювати не любив і доручив цю справу своєму синові, щойно йому виповнилося 12–13 років. Реальна влада Всеволода […]


Copyright © 2017 | Всеукраїнська Електронна Енциклопедія
Копіювання матеріалів "Всеукраїнської електронної енциклопедії" дозволяється лише зі згоди адміністрації проекту.
Украина онлайн