Мітка: гетьман


Діяльність гетьмана Кирила Розумовського (1750-1764)

Гетьман Кирило Розумовський

Після смерті Д. Апостола обирати нового гетьмана російська влада заборонила й передала управління Гетьманщиною «Правлінню гетьманського уряду». У 1744 р. під час перебування російської імператриці Єлизавети в Києві старшина звернулася до неї з проханням дозволити обрати гетьмана. У березні 1750 р. за її розпорядженням розширена Старшинська рада в Глухові обрала новим гетьманом Кирила Розумовського. Кирило […]

Діяльність гетьмана Д. Апостола (1727–1734)

Гетьман Данило Апостол

Уперше було визначено точний розмір бюджету Гетьманщини – 144 тис. карбованців щорічно, причому більшість витрат покривалася за рахунок експортного мита (евекти). Відокремив гетьманський скарб від державного: перший контролювали два генеральні підскарбії, із яких один був росіянином, а другий – російським чиновником. За сприяння гетьмана з 1727 р. у Глухові розпочала працювати Кодифікаційна комісія, очолювана генеральним […]

Рішення Верховної таємної ради, вчинене згідно з царським указом на подання гетьмана Д. Апостола («Рішительні пункти» 22 серпня 1728 р.)

Гетьман Данило Апостол

Данило Апостол (1654–1734) – український військовий і державний діяч, гетьман Лівобережної України в 1727–1734 рр. Під час Північної війни спочатку був прибічником незалежницької політики І. Мазепи, а потім перейшов на бік Петра І. За правління Першої Малоросійської колегії разом зі значною частиною генеральної старшини обстоював автономні права Гетьманщини. Став ініціатором складання Коломацьких чолобитних 1723 р. […]

Створення гетьманом Пилипом Орликом антиросійської коаліції

Гетьман Пилип Орлик

Пилип Орлик (1672–1742) – гетьман України в еміграції в 1710–1742 рр. Від 1707 р. був генеральним писарем в уряді гетьмана І. Мазепи та його найближчим радником. Після поразки в Полтавській битві 1709 р. разом з І. Мазепою залишив Україну. 1710 р. на козацькій раді в Бендерах обраний гетьманом Війська Запорозького. Під час обрання Орлика гетьманом […]

Значення діяльності І. Мазепи для українського національно-визвольного руху

Портрет Івана Мазепи, який експонується в Дніпровському музеї.

Продовжив і зміцнив започатковану Б. Хмельницьким ідею української козацької державності, а відтак підніс прапор боротьби за незалежність Гетьманщини. Учинок І. Мазепи надихав нові покоління борців за національне визволення українського народу. Із «мазепинством» російський царизм боровся упродовж двох століть після смерті гетьмана. Надавав перевагу верхівковим методам боротьби, сподіваючись досягти визволення України насамперед через таємні переговори й […]

Політика гетьмана І. Мазепи на Правобережній Україні

Гетьман Іван Мазепа

Збільшив кількість правобережних козацьких полків у результаті заснування (точніше, відновлення) Білоцерківського, Брацлавського, Богуславського, Корсунського, Могилівського, Уманського, Чигиринського полків. Призначав переважно лівобережних старшин, вірних гетьману, на посади полковників. Надавав повноваження «осаджувати» нові слободи, заводити промислові заклади (зокрема, селітряні майдани) для подальшої колонізації краю. Надавав землі у володіння козацькій старшині та українській шляхті.

Зовнішня та внутрішня політика Івана Мазепи на Лівобережжі України

Гетьман Іван Мазепа

Іван Мазепа (близько 1640–1709) – гетьман Лівобережної України в 1687–1708 pp. Ідеал суспільно-політичного устрою вбачав у Речі Посполитій. Піклувався про розвиток науки, освіти та культури. У жовтні 1708 р. перейшов на бік шведського короля Карла XII. Укладена ним україно-шведська угода передбачала відновлення державної незалежності Гетьманщини в союзі зі Швецією. Після поразки в Полтавській битві в […]

Вищі органи влади Лівобережної Гетьманщини в другій половині XVII ст.

Гетьман

Генеральна військова рада. Утратила початковий характер вищого законодавчо-розпорядчого органу влади. Більшість генеральних військових рад за своїм призначенням та представництвом мали випадковий характер і скликалися залежно від обставин. Зокрема, для підтвердження статей – договірних умов між гетьманською адміністрацією і царським урядом та схвалення погодженої з Москвою кандидатури гетьмана. Старшинська рада. Заступила місце загальної військової ради. Фактично […]

Політика гетьмана П. Дорошенка (1665–1676)

Гетьман Петро Дорошенко

Петро Дорошенко (1627–1698) – гетьман Правобережної (1665–1676 рр.) та всієї України (1668–1669 рр.). Один із найближчих соратників Б. Хмельницького і продовжувач його справи. Рішуче виступав проти поділу Гетьманщини за умовами Андрусівського договору 1667 р. У 1668 р. домігся возз’єднання Української козацької держави і був обраний її гетьманом. В умовах загострення боротьби з Річчю Посполитою і […]


Copyright © 2017 | Всеукраїнська Електронна Енциклопедія
Копіювання матеріалів "Всеукраїнської електронної енциклопедії" дозволяється лише зі згоди адміністрації проекту.
Украина онлайн