Мітка: Богдан Хмельницький


Воєнні дії Національно-визвольної війни в 1650–1653 рр.

Битва під Берестечком (В. Полтавець)

Воєнна кампанія 1650–1653 рр., порівняно з попередніми, набула більш запеклого характеру. Польська армія врахувала досвід попередніх поразок і навчилася протистояти козацькій тактиці ведення бою. Б. Хмельницький продемонстрував велику волю і неабиякі організаторські здібності. Однак дедалі більше ставало зрозумілим, що в Гетьманщини недостатньо сил для ведення тривалої війни без сильних союзників. 1–10 березня 1651 р. – […]

Основні повноваження вищих органів державної влади Війська Запорозького

Генеральна військова рада Війська запорозького

Загальна (Генеральна) військова рада. Вищий законодавчо-розпорядчий орган, що вирішував найважливіші питання. У ній брало участь усе козацтво, а іноді й представники міщан та духівництва. Поступово стала скликатися лише для схвалення заздалегідь підготовлених рішень. Гетьман. Голова держави, якому належала вища військова, адміністративна і судова влада, що поширювалася на всі стани. Обирався безстроково. Скликав Загальну військову та […]

Адміністративно-територіальний устрій Війська Запорозького в середині XVII ст.

Резиденція Богдана Хмельницького під Замковою горою в Чигирині

Резиденцією гетьмана було місто Чигирин, яке виконувало функцію столиці держави. Військо Запорозьке охоплювало близько 200 тис. км2, де проживало понад 3 млн осіб. Це території колишніх Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств. Станом на 1654 р. на Правобережжі було 11 полків (Вінницький, Білоцерківський, Брацлавський, Кальницький, Канівський, Київський, Корсуньський, Чигиринський, Паволоцький, Уманський, Черкаський, а на Лівобережжі – […]

Укладення Зборівського договору. Україно-польські переговори

Укладення Зборівського договору. Україно-польські переговори

Вимоги, висунуті в «Пунктах о потребностях Запорозького війська, розроблених Б. Хмельницьким і генеральною старшиною»: • Скасувати всі сеймові постанови, спрямовані проти Війська Запорозького. • Територія, підвладна гетьману, повинна охоплювати Брацлавське, Київське, Чернігівське, східні райони Подільського й Волинського воєводств. • Заборонялося введення польських військ на територію, підпорядковану гетьманському правлінню. • Повна амністія всім учасникам війни. • […]

Укладення Зборівського договору. Кримсько-польські переговори

Сценічне відтворення Зборівської битви

Вимоги, висунуті кримським ханом на переговорах: • Збільшити козацький реєстр до 40 тис. осіб. • Дозволити татарам брати ясир і здобич у володіннях Речі Посполитої (перш за все на українських землях). • Одноразово сплатити 200 тис. талерів і щорічно надавати «упоминки» (подарунки). Умови, зафіксовані в кримсько-польському договорі: • «Вічна приязнь» між Кримським ханством і Річчю […]

Програма розбудови Української козацької держави, висунута Б. Хмельницьким

Богдан Хмельницький

Вважається, що вперше ідею необхідності створення автономної Української козацької держави (хоча й на обмеженій території) Б. Хмельницький висунув після Корсуньської битви наприкінці травня 1648 р. Програма вимог до польської влади, передана ним М. Потоцькому через Тугай-бея, передбачала: створення удільної держави з визначеними кордонами по Білу Церкву й Умань (включно з Лівобережжям); скасування на її території […]

Воєнні дії Національно-визвольної війни 1648–1649 рр.: основні події

Битва під Жовтими Водами 1648 р.

Перемоги, здобуті Б. Хмельницьким під час воєнної кампанії 1642 р., підтвердили полководницький талант гетьмана і правильність обраної ним тактики. Підсумком переможної кампанії 1649 р. стало визнання польською стороною автономного статусу козацької України. Це відповідало програмі побудови Української козацької держави, висунутої гетьманом, але створювало основу для продовження визвольної боротьби. 19 квітня – 6 травня 1648 р. […]

Особливості Національно-визвольної війни

Національно-визвольна війна

Передумови • Політична сфера. Відсутність в українського народу перспектив на повноцінний політичний розвиток за умови подальшого перебування у складі Речі Посполитої. • Національно-релігійна сфера. Наявність у політиці польської влади численних проявів національно-релігійного гноблення стосовно українського населення. • Соціально-економічна сфера. Загострення суперечностей між двома протилежними типами господарювання: козацьким, який був фермерським за своєю суттю, і фільварковим, […]

Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

В'їзд Богдана Хмельницького в Київ 1650 р.

Найважливішою подією української історії XVII ст. стала Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. – збройна боротьба українського народу під проводом Б. Хмельницького за визволення від польсько-шляхетського панування. У вітчизняній історичній науці існують різні підходи до проблем типології, хронологічних меж і періодизації боротьби, яка розпочалася в 1648 р. Чимало прихильників здобув підхід, за яким «народне […]

Визвольна війна і Переяславський договір

Битва під Жовтими Водами

У середині XVII ст. найжорстокіші у Європі феодали – польська шляхта – зіткнулися з найнепокірнішим народом – українцями. Українці вважали себе вільними людьми, а польські магнати будь-що намагалися закріпачити їх і змусити працювати на себе. Національно-визвольна війна 1648 р. стала однією з найважливіших подій в українській історії. Керував народним повстанням Богдан Хмельницький. У битвах 1648 […]


Copyright © 2017 | Всеукраїнська Електронна Енциклопедія
Копіювання матеріалів "Всеукраїнської електронної енциклопедії" дозволяється лише зі згоди адміністрації проекту.
Украина онлайн