Категорія: Історія


Неоліт

Серп часів неоліту

Хронологічні межі: 7–5 тис. років тому. Природні умови: близькі до сучасних. Характерні риси: Неолітична революція – перехід від привласнюючих форм господарювання до відтворюючих (від полювання до скотарства, від збиральництва до землеробства). Створення нових знарядь праці – мотики, серпу. Виникнення нових прийомів обробки каміння – шліфування, свердління, розпилювання. Поява кераміки, прядіння та ткацтва. Демографічний вибух (різке […]

Мезоліт

Стоянка Мурзак-Коба (Крим)

Хронологічні межі: 10-7 тис. років тому. Природні умови: потепління, виникнення великої кількості річок, озер, формування сучасного тваринного світу. Характерні риси: Винайдення луку та стріл, човнів і плотів. Приручення перших тварин (свиней, собак). Формування племені – групи родових общин, які мають спільні органи влади, духовну та матеріальну культуру. Основні заняття: полювання на невеликих звірів і птахів, […]

Палеоліт

Печера Кіїк-Коба в Криму

Хронологічні межі: 1 млн – 10 тис. років тому. Природні умови: спочатку теплий і вологий клімат, згодом – льодовиковий період (250–100 тис. років тому). Характерні риси: залюднення території України архантропами. Поява неандертальців (150–100 тис. років тому). Опанування вогнем. Заселення печер, облаштування штучного житла. Формування абстрактного мислення та мови. Поява людини сучасного фізичного типу – людини […]

Загальні риси первіснообщинного ладу

Загальні риси первіснообщинного ладу

Характеристика: • Низький рівень розвитку продуктивних сил, майже повна залежність від природи. • Рівність усіх членів суспільства. • Колективний характер праці. • Спільна власність на знаряддя та результати праці. • Зрівняльний поділ продуктів. • Язичницькі вірування.

Періодизація стародавньої історії України

Посуд часів енеоліту

Кам’яний вік (1 млн – кінець ІІІ тис. до н. е.) Основний матеріал для виготовлення знарядь праці: камінь. Мідно-кам’яний вік (енеоліт) (IV-ІІІ тис. до н. е.) Основний матеріал для виготовлення знарядь праці: камінь, частково мідь. Бронзовий вік (ІІ тис. до н. е. – VІІІ ст. до н. е.) Основний матеріал для виготовлення знарядь праці: бронза. […]

Розвиток культури України наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

Кобзар (малюнок)

Освіта Початкова освіта. На Лівобережжі, Слобожанщині та Запорожжі існували початкові школи, де навчали дяки. На Правобережжі та західноукраїнських землях школи діяли при братствах. Діти шляхти навчалися в єзуїтських і василіянських школах. Середня освіта. На Лівобережжі та Слобожанщині діяли Чернігівський, Харківський і Переяславський колегіуми, на Правобережжі та західноукраїнських землях – єзуїтські колегіуми: Львівський, Перемишльський, Кам’янецький, Луцький […]

Діяльність гетьмана Д. Апостола (1727–1734)

Гетьман Данило Апостол

Уперше було визначено точний розмір бюджету Гетьманщини – 144 тис. карбованців щорічно, причому більшість витрат покривалася за рахунок експортного мита (евекти). Відокремив гетьманський скарб від державного: перший контролювали два генеральні підскарбії, із яких один був росіянином, а другий – російським чиновником. За сприяння гетьмана з 1727 р. у Глухові розпочала працювати Кодифікаційна комісія, очолювана генеральним […]

Рішення Верховної таємної ради, вчинене згідно з царським указом на подання гетьмана Д. Апостола («Рішительні пункти» 22 серпня 1728 р.)

Гетьман Данило Апостол

Данило Апостол (1654–1734) – український військовий і державний діяч, гетьман Лівобережної України в 1727–1734 рр. Під час Північної війни спочатку був прибічником незалежницької політики І. Мазепи, а потім перейшов на бік Петра І. За правління Першої Малоросійської колегії разом зі значною частиною генеральної старшини обстоював автономні права Гетьманщини. Став ініціатором складання Коломацьких чолобитних 1723 р. […]

Заходи гетьмана П. Полуботка для наведення порядку в Гетьманщині

Наказний гетьман Павло Полуботок

Павло Полуботок (близько 1660–1724) – наказний гетьман Лівобережної України в 1722–1724 рр. Після смерті І. Скоропадського козацька старшина обрала його наказним гетьманом. На цій посаді Полуботок намагався протидіяти нехтуванню Петром І автономними правами Гетьманщини. Навесні 1723 р. за організацію опозиційної діяльності разом зі своїми сподвижниками був викликаний до Петербурга. Після подання Петру І Коломацьких чолобитних […]

Створення Малоросійської колегії

Цар Петро І

Малоросійська колегія – орган державної структури Російської імперії, заснований для управління Гетьманщиною за указом Петра І від 16 травня 1722 р. Причини. Створення колегії цар мотивував недоліками внутрішнього управління, судочинства, податкової системи Гетьманщини і скаргами її жителів. Мета діяльності. Поступове обмеження політичної автономії Гетьманщини. Контроль за діяльністю гетьмана і генеральної старшини. Прирівняння Гетьманщини за статусом […]


Copyright © 2017 | Всеукраїнська Електронна Енциклопедія
Копіювання матеріалів "Всеукраїнської електронної енциклопедії" дозволяється лише зі згоди адміністрації проекту.
Украина онлайн