Категорія: Історія


Рух опришків у першій половині XVIII ст.

Рух опришків

Слово «опришок» походить від латинського opressor – знищувач, порушник і означає порушник спокою, борець проти багатіїв. Уперше з’явилося в офіційних документах першої половини XVI ст. Рушійні сили: Безземельне і малоземельне селянство, міська біднота. Характер: Національно-визвольний, спрямований проти соціального гноблення. Територія поширення: Галицьке Прикарпаття, Буковина, Закарпаття. 1700–1737 рр. – Окремі загони народних месників-опришків громили шляхетські маєтки, […]

Розгортання гайдамацького руху

Максим Залізняк

Слово «гайда» турецького походження, означає «турбувати, гнати, переслідувати». На Правобережжі гайдамаками називали народних месників, які зі зброєю в руках боролися проти гнобителів. Уперше назва «гайдамацьке гультяйство» була вжита в універсалі командира польських військ від 22 лютого 1717 р. Іван Гонта (? – 1768) – один із ватажків повстанців під час Коліївщини в 1768 р. Напередодні […]

Загальна характеристика національно-визвольної боротьби на Правобережній Україні

Загальна характеристика національно-визвольної боротьби на Правобережній Україні

Передумови. Закінчення пільгових років, на які землевласники звільняли селян від сплати податків для господарського відродження Правобережжя. Обмеження польською владою прав православного населення Правобережжя, насильницьке насадження греко-католицької церкви. Причини. Посилення соціального, національно-релігійного гноблення. Значне зростання соціальної напруженості на Правобережній Україні. Наслідок. Початок на Правобережжі в другому десятилітті XVIII ст. нової хвилі національно-визвольної боротьби, відомої в історії […]

Історичне значення Української козацької держави – Гетьманщини

Гетьманщина в другій половині ХVІІ – на початку ХVІІІ століття

• Гетьманщина проіснувала 115 років, відіграла важливу роль в історії і державотворчих змаганнях українського народу. • Створення власної державності захистило український народ від асиміляції, соціального визиску і національно-релігійних утисків із боку польської влади. • Створення Гетьманщини стало складовою загальноєвропейських процесів творення національних держав, які розгорнулися в Нові часи. • Переважну частину свого існування Гетьманщина перебувала […]

Фактори, що сприяли ліквідації російською владою української державності

Фактори, що сприяли ліквідації російською владою української державності

• Відсутність природних кордонів української території, її відкритість з усіх боків. • Відірваність більшості українських суспільних верств від військового устрою Гетьманщини. • Слабкість міщанства як соціального стану через незначний розвиток урбанізації. • Невизначеність більшості українського населення між українським патріотизмом і лояльністю до російської влади. • Нездатність козацької старшини відігравати роль соціальної еліти й переважання серед […]

Посилення антиукраїнської політики за правління імператриці Катерини II (1762–1796)

Імператриця Катерина II

Катерина II (1729–1796) – російська імператриця в 1762–1796 рр. Політичний курс Катерини II стосовно українських земель характеризується поступовою ліквідацією їх автономії та русифікацією. У 1764 р. було ліквідовано гетьманство, у 1775 р. – Запорозьку Січ, у 1781 р. на території колишньої Гетьманщини запроваджено загальноросійську систему адміністративно-територіального управління. Указом Катерини II у 1783 р. на Лівобережжі […]

Діяльність гетьмана Кирила Розумовського (1750-1764)

Гетьман Кирило Розумовський

Після смерті Д. Апостола обирати нового гетьмана російська влада заборонила й передала управління Гетьманщиною «Правлінню гетьманського уряду». У 1744 р. під час перебування російської імператриці Єлизавети в Києві старшина звернулася до неї з проханням дозволити обрати гетьмана. У березні 1750 р. за її розпорядженням розширена Старшинська рада в Глухові обрала новим гетьманом Кирила Розумовського. Кирило […]

Співправління Ярославичів

Битва на річці Альті

1054 р. – Розподіл Святославом перед смертю Русі між своїми синами (старші сини отримали головні міста: Ізяслав – Київ, Святослав – Чернігів, Всеволод – Переяслав). Ярослав наказував своїм синам жити в мирі та берегти державу. 1054-1073 рр. – Співправління старших синів Ярослава – Ізяслава, Святослава та Всеволода (тріумвірат). 1068 р. – Битва на річці Альті, […]

Значення та наслідки прийняття християнства Київською Руссю

Хрещення Київської Русі

• Зростання міжнародного авторитету Київської Русі. • Створення надійного ґрунту для формування могутньої централізованої держави, укріплення великокнязівської влади. • Сприяння формуванню та зміцненню нових феодальних відносин у суспільстві. • Розвиток культури: кам’яне зодчество, архітектура, іконопис, мозаїки, фрески; знайомство Русі з античними традиціями; запровадження слов’янської писемності (кирилиці); початок літописання, поширення книги. • Пом’якшення звичаїв.

Розквіт Київської Русі

Сини та дружини Володимира Великого

Володимир Великий (980-1015 рр. Після смерті Святослава між його синами почалася міжусобна війна, у якій переміг наймолодший Володимир. Завершення формування території Київської Русі, приєднавши племена білих хорватів, дулібів, в’ятичів, радимичів (територія Київської Русі простягалася від Чудського, Ладозького, Онезького озер на півночі до Південного Бугу на півдні, від Карпат на заході до межиріччя Оки та Волги […]


Copyright © 2017 | Всеукраїнська Електронна Енциклопедія
Копіювання матеріалів "Всеукраїнської електронної енциклопедії" дозволяється лише зі згоди адміністрації проекту.
Украина онлайн