Категорія: Історія


Античні міста-держави Північного Причорномор’я

Руїни колишнього грецького поліса Тіра

Давньогрецькі міста виникли в Північному Причорномор’ї в середині VІІ ст. до н. е., коли почалося активне розселення греків на узбережжях Середземного моря. Найбільші міста: Ольвія (поблизу Миколаєва), Тіра (Білгород-Дністровський), Херсонес (Севастополь), Пантікапей (Керч). Господарство: землеробство (пшениця, городина, виноград), виноробство, рибальство. Ремесла: металообробка, гончарство, ткацтво, виготовлення виробів зі скла, дерева, кістки, ювелірна справа. Торгівля: зі скіфами […]

Племена сарматів

Сармати (карта)

Сармати – іраномовні племена, споріднені зі скіфами, з’явилися з уральсько-поволзьких степів. Хронологічні межі: ІІІ ст. до н. е. – ІІІ ст. н. е. Територія розселення: Північне Причорномор’я, Приазов’я. Суспільний устрій: жили племенами (роксолани, алани, аорси тощо). Значні пережитки матріархату. Рабовласництво. Уважається, що власної держави сармати не створили. Господарство: кочове скотарство, полювання Землеробство засвоєно на початку […]

Племена скіфів

Розселення скіфів (карта)

Скіфи – кочові іраномовні скотарі, що витіснили кіммерійців і розселилися між Доном і Дунаєм. Хронологічні межі: VII–ІІІ ст. до н. е. Територія розселення: від Азовського моря до Дунаю, від Чорного моря до Чернігівщини, Курщини, Воронежчини. Писемні джерела виділяють царських скіфів, скіфів-скотарів (степи Причорномор’я), скіфів-землеробів (Лісостеп Лівобережжя) і скіфів-орачів (Лісостеп Правобережжя). Суспільний устрій: наприкінці VI–V ст. […]

Кіммерійці

Ареал розселення кіммерійців (карта)

Кіммерійці – кочові іраномовні скотарі, що прийшли з території Азії. Перший народ на території України, ім’я якого згадується в писемних джерелах. Хронологічні межі: ІХ–VII ст. до н. е. Територія розселення: Причорномор’я, Крим, Кавказ. Суспільний устрій: утворили рабовласницьку державу на чолі з царем. Її населення складалося з кіммерійців (степи Північного Причорномор’я) і завойованих місцевих племен чорноліської […]

Ранній залізний вік

Доба бронзи та раннього заліза на території України

Поширення залізних знарядь Хронологічні межі: VIII ст. до н. е. – IV ст. н. е. Характерні риси: початок плавлення заліза, знаряддя з якого були міцнішими й гострішими. Зростання продуктивності праці. Відокремлення ремесла від землеробства. Виробництво товарів для обміну й продажу. Посилення майнової нерівності. Народи, що заселяли територію України: кіммерійці, скіфи, сармати.

Археологічні культури

Поховання катакомбної культури

Ямна культура Хронологічні межі: середина III – початок II тис. до н. е. Територія розселення: від Уралу до пониззя Дунаю. Спільні риси з катакомбною культурою: кочовий спосіб життя. Основне заняття – скотарство. Використання возів. Віра в потойбічний світ, обожнювання сонця та вогню. Насипання курганів над похованнями. Особливості: поховання померлих у скорчених позах у ямах. Катакомбна […]

Бронзовий вік

Знаряддя праці часів бронзового віку

Поширення бронзових знарядь поруч із кам’яними. Хронологічні межі: II тис. до н. е. – VIII ст. до н. е. Характерні риси: виробництво першого штучного металу – бронзи (сплаву міді й олова). Посилення поділу праці: у Лісостепу розвивається землеробство, у Степу – скотарство. Поява майнової нерівності. Заміна родової общини на сусідську. Утвердження патріархату. Виділення з роду […]

Середньостогівська культура

Урочище Середній Стіг

Названа за урочищем Середній Стіг (Запоріжжя). Хронологічні межі: середина IV – середина ІІІ тис. до н. е. Територія: степове Подніпров’я, Приазов’я, басейн Сіверського Дінця, Нижнє Подоння. Господарство: відгінне скотарство (конярство), рільництво, виготовлення посуду, прикрашеного шнуровим орнаментом.

Трипільська культура

Карта розселення трипільської культури

Відкрита в 1893 р. археологом В. Хвойкою поблизу селища Трипілля на Київщині. Хронологічні межі: IV – середина ІІІ тис. до н. е. Територія: від Прикарпаття до Середнього Подніпров’я, від Волині до Північного Причорномор’я. Поселення: на берегах річок; найбільші мали площу 300–400 га, у яких проживало до 10–20 тис. осіб (Тальянки, Майданецьке). Дерев’яні будинки, у тому […]

Енеоліт

Елементи посуду часів енеоліту

Перехідний етап від кам’яного віку до доби обробки металів. Хронологічні межі: IV–ІІІ тис. до н. е. Характерні риси: поруч із кам’яними знаряддями праці починають виготовляти й використовувати мідні. Скотарство відокремлюється від хліборобства та стає кочовим. Перехід від мотичного до рільного землеробства. Винайдення возів, що сприяло розширенню контактів і розселенню людей. Формування сусідської общини – об’єднання […]


Copyright © 2017 | Всеукраїнська Електронна Енциклопедія
Копіювання матеріалів "Всеукраїнської електронної енциклопедії" дозволяється лише зі згоди адміністрації проекту.
Украина онлайн