Категорія: Історія


Феодальна роздробленість Київської Русі

Київська Русь

Друга половина ХІ ст. – Перші ознаки феодальної роздробленості. Була закріплена Любекським з’їздом князів 1097р., на якому вирішили: «Хай кожен тримає вотчину свою». Верховенство належало великому київському князю, а удільні князі правили в інших містах і землях, спираючись на підтримку бояр. Середина ХІІ ст. – Початок феодальної роздробленості, яка є неминучим періодом розвитку феодальної Європи. […]

Князювання Володимира Мономаха та Мстислава Володимировича

Мстислав Володимирович

Володимир Мономах (1113-1125 рр.) • Онук візантійського імператора Константина Мономаха та Ярослава Мудрого. • Після смерті батька Всеволода Ярославича поступився київським престолом Святополку Ізяславичу, а сам повернувся до Чернігова, а згодом – до Переяслава. • Був запрошений киянами на князювання (1113 р.). • Відновив централізовану одноосібну владу на Русі. • Припинив князівські міжусобиці. • Загальмував […]

Правління Ярославичів

Правління Ярославичів (карта)

1054 р. – Розподіл Ярославом перед смертю Русі між своїми синами (старші сини отримали головні міста: Ізяслав – Київ, Святослав – Чернігів, Всеволод – Переяслав). Ярослав наказував своїм синам жити в мирі та берегти державу. 1054-1073 рр. – Співправління старших синів Ярослава – Ізяслава, Святослава та Всеволода (тріумвірат). 1068 р. – Битва на річці Альті, […]

Розвиток культури України в другій половині XVIII ст

Приватна друкарня А. Піллера

Освіта: • У середині XVIII ст. в Гетьманщині на одну початкову школу припадало 1 тис. жителів, у Слобожанщині – 2,5 тис. Утримувалися школи на кошти місцевого населення. Під імперською владою школи почали масово закриватися: у селян не було коштів на їх утримання. • 1786 р. було створено п’ять головних чотирикласних (для дітей дворян) і десять […]

Особливості розвитку української культури в другій половині XVIII ст.

Троїцький козацький собор у Новомосковську (XVIII ст.)

• Продовження царським урядом політики, спрямованої на подальше обмеження, а потім ліквідацію всіх органів і установ Гетьманщини. • Вплив ідей західноєвропейського Просвітництва. Поступова заміна в останній третині XVIII ст. стилю бароко раннім класицизмом. • Відтік інтелектуальної еліти з України внаслідок політики царського уряду, спрямованої на перетворення Гетьманщини на звичайну імперську провінцію. • Наприкінці XVIII ст. […]

Кримське ханство у XVIII ст.

Карта Кримського ханства

Кримське ханство – держава кримсько-татарського народу, яка існувала впродовж 1449–1783 рр. на землях Кримського півострова, пониззя Дніпра, Приазов’я та Прикубання. Політичне життя: За формою правління Кримське ханство – обмежена монархія. За давніми звичаями хан обирався татарською знаттю на з’їзді – курултаї. Проте вирішальне слово в призначенні нового хана належало турецькому султану. Кримський хан мав повну […]

Історичне значення Запорозької Січі

Запорожець у поході

• Із ліквідацією Запорозької Січі, що проіснувала 219 років, завершилася козацька доба в історії України. • Упродовж подальшого свого існування український народ зберігає історичну пам’ять про Запорозьку Січ. • Запорозькі козаки уславили себе героїчною боротьбою проти чужоземних загарбників і захистом південних рубежів України. • Запорожці завжди були з українським народом і в період національно-визвольних рухів […]

Ліквідація імперським урядом Запорозької Січі (15 червня 1775 р.)

Катерина ІІ

Передумови: Завершення російсько-турецької війни 1768–1774 рр. перемогою Росії і здобуття останньою виходу до Чорного моря. Здійснення Катериною II політики централізму, спрямованої на ліквідацію будь-яких автономних утворень в імперії. Створення умов для колонізації родючих земель Півдня в результаті російсько-турецької війни 1768–1774 рр. Причини: Нові кордони пролягли далеко від Січі й відпала потреба в запорозьких землях як […]

Зміни в становищі правобережних і західно-українських земель у складі австрійської монархії Габсбурґів і Російської імперії

Габсбурги у Коломиї (картина)

Правобережна Україна • Запровадження російською владою поділу на губернії, що не мали чітко визначених меж і не враховували специфічних особливостей окремих регіонів Правобережжя. • Державною мовою визнавалася російська. Діловодство велося польською і російською мовами. • Поширення на шляхту і магнатів дії Жалуваної грамоти дворянства, яка гарантувала збереження їхніх прав і привілеїв. Створювалися нові органи управління […]

Історичне значення руху опришків

Картина "Довбуш і його друзі"

• Опришківство стало яскравою сторінкою національно-визвольного руху на західноукраїнських землях і мало тісний зв’язок із гайдамацьким рухом. • Боротьба опришків сприяла захисту селян від гноблення шляхтою та орендарями, послаблювала позиції польської влади на західноукраїнських землях. • Вироблена опришками партизанська тактика боротьби і підтримка їх місцевим населенням дозволяли повстанцям тривалий час залишатися невловимими і грізними для […]


Copyright © 2017 | Всеукраїнська Електронна Енциклопедія
Копіювання матеріалів "Всеукраїнської електронної енциклопедії" дозволяється лише зі згоди адміністрації проекту.
Украина онлайн