Іхтіозаври схожі на дельфінів

Зовнішність і спосіб життя дельфіна та іхтіозавра дуже схожі.

Зовнішність і спосіб життя дельфіна та іхтіозавра дуже схожі.

Тіло, ідеальне для плавання

 Із усіх рептилій іхтіозаври найкраще зуміли пристосуватися до водного середовища. Зовні іхтіозавр дуже нагадував дельфіна. Він мав гідродинамічне тіло (тіло, яке дозволяє легко пересуватися у воді) без шиї, довгий тонкий ніс, багато гострих зубів, плавники і сильний хвіст, який він використовував як двигун для пересування у воді. Найбільші іхтіозаври, які сягали в довжину майже 15 м, жили в кінці тріасового періоду.
 Будова їхнього тіла була дуже примітивною. Спинних плавників не було, зате хвіст був дуже довгим. До юрського періоду іхтіозаври вдосконалилися в своєму розвитку. У них з’явилися спинні плавники і хвіст у формі півмісяця. Іхтіозаври годувалися рибою, молюсками, зокрема головоногими молюсками (амонітами та доісторичними кальмарами), яких вони з легкістю заковтували під час руху. Вони могли робити глибокі вдихи й затримувати дихання на тривалий час. їхні величезні очі були настільки розвинені, що прекрасно бачили навіть на великій глибині. Іхтіозаври не могли виходити з води, бо самиці не мали можливості відкладати яйця. Вони стали яйцеживородними: яйце містилося в животі матері доти, доки дитинчаті не наставав час з’явитися на світ. Так само, як і в дельфінів, дитинча іхтіозавра народжувалося під водою, хвостом уперед. Якби спершу з’являвся ніс, іхтіозаврик міг би потонути. Ці дивовижні істоти вимерли ще до настання середнього крейдяного періоду, не лишивши нащадків.

Викопний скелет іхтіозавра, виявлений у Гольцмадені, Німеччина

Викопний скелет іхтіозавра, виявлений у Гольцмадені, Німеччина.

Італійський іхтіозавр

 Одна з найбільших коли-небудь знайдених закам’янілих рептилій була розкопана в Італії. Дотепер іще не виявляли особину, яка належала до виду бесанозаврів («besanosaurus leptorbyncbus»). Назва перекладається як «ящір бесано з тонким дзьобом». Маленьке містечко Бесано розташоване в Ломбардії, Північна Італія, недалеко від озера Лугано на кордоні зі Швейцарією. Тут височіють гори Монте-Роза. Понад 150 років тому було зроблено дивовижне відкриття: деякі поверхневі камені містять закам’янілості із середнього тріасу, вік яких визначається 235 млн років. Звідтоді це унікальне місце стало одним із найважливіших палеонтологічних майданчиків у Європі. Тут учені змогли виявити рослинні й тваринні рештки доісторичного життя, коли на місці гір та льодовика Бесано простягалося тепле тропічне море, а умови довкілля нагадували клімат Карибських островів. Тому більшість із знахідок є закам’янілостями морських рептилій, таких як нодозаври, які були схожі на ящірок і жили у воді; довгошиїх таністрофеза і мозазавра з довгими хвостами та величезними очима, схожих на примітивних іхтіозаврів.
 Виявлений у 1993 році бесанозавр також належав до ранніх іхтіозаврів. Він мав величезні розміри, його довжина сягала 6 м. Але не лише завдяки розмірам знахідка виявилася дуже цінною. Бесанозавр настільки добре зберігся, що всередині нього виявили чотири ембріони. Можна тільки уявити здивування дослідників, коли вони з’ясували, що перед ними доісторична мати.

Напишіть відгук

Copyright © 2017 | Всеукраїнська Електронна Енциклопедія
Копіювання матеріалів "Всеукраїнської електронної енциклопедії" дозволяється лише зі згоди адміністрації проекту.
Украина онлайн