Формування французького абсолютизму в першій половині XVI ст.

Франциск І (1515–1547)

Франциск І (1515–1547).

Абсолютизм – форма централізованої держави, за якої монарх править, спираючись перш за все на дворянство, має необмежену верховну владу, а станово-представницькі органи влади втрачають своє значення.

Людовік XII (1498-1515)

Не радячись ні з ким, вів війну за підкорення Італії, витрачаючи на це величезні кошти.

Установлював податки на утримання армії.

Жодного разу не скликав Генеральні штати для затвердження своїх рішень.

Придворне життя королівського двору стало регламентуватися суворим церемоніалом, в осйові якого був культ особи короля.

Людовік XII (1498-1515)

Людовік XII (1498-1515)

Замість давнього феодального ополчення було створено постійну найману армію.

Франциск І (1515–1547)

Підпорядкував французьку католицьку церкву.

1516 р. досяг домовленості з Папою Римським Левом X, за якою призначати на церковні посади буде король, а Папа лише затверджуватиме ці рішення.

Створив нові урядові органи – Велику, «вузьку» (ділову) і приватну королівські ради, члени яких призначалися королем.

Збільшив державні податки і поєднав їх із прибутками від королівського домену.

Генріх II (1547-1559)

Генріх II (1547-1559).

Генеральні штати не скликав, усі найважливіші справи стосувалися життя країн, вирішувалися на Великій раді короля.

Започаткував практику перенесення розгляду судових справ із Паризького парламенту (вищої судової палати) до Великої ради короля.

На його королівських указах уперше з’явилася формула необмеженої влади: «Оскільки таким є наше бажання».

Генріх II (1547-1559)

Став першим серед французьких королів користуватися титулом «Ваша величність», який раніше мали лише імператори Священної Римської імперії.

Відмовився від скликання Генеральних штатів.

Напишіть відгук

Copyright © 2017 | Всеукраїнська Електронна Енциклопедія
Копіювання матеріалів "Всеукраїнської електронної енциклопедії" дозволяється лише зі згоди адміністрації проекту.
Украина онлайн