Україно-московський договір 1654 р.

«Просительні статті про права всього малоросійського народу»

«Просительні статті про права всього малоросійського народу».

Договір був оформлений у березні 1654 р. в Москві. Українські посли представили «Просительні статті про права всього малоросійського народу» із 23 пунктів і отримали на них відповідь у вигляді 11 царських резолюцій і трьох окремих жалуваних грамот, відомих під назвою «Березневі статті». Оригінал до наших днів не зберігся.

«Просительні статті про права всього малоросійського народу»:

Статті 1, 3, 7, 13. Підтвердження давніх прав, привілеїв і вольностей Війська Запорозького.

Стаття 2. Установлення 60-тисячного козацького реєстру.

Статті 4, 15. Збереження місцевої адміністрації та її права на збирання податків.

Статті 8-12, 21. Визначення платні козацькій старшині та коштів на утримання козацького війська.

Стаття 5. Надання в рангове володіння гетьмана Чигиринського староства.

Стаття 6. Право Війська Запорозького обирати гетьмана.

Стаття 14. Право гетьмана на відносини з іншими державами.

Статті 16, 17. Невтручання московських урядовців у справи України. Підтвердження козацьких прав і привілеїв.

Стаття 18. Збереження прав київського митрополита.

Стаття 19. Спорядження царського війська під Смоленськ проти польського війська.

Стаття 20. Утримання московських залог на кордонах із Річчю Посполитою.

Стаття 22. Захист українських земель від нападів татар.

Стаття 23. Утримання козацької залоги у фортеці Кодак у кількості 400 осіб.

Царська резолюція, отримана українськими послами:

Царська жалувана грамота про збереження прав і вольностей гетьмана Б. Хмельницького і всього Війська Запорозького.

Окремо від усіх статей визначалася 60-тисячна кількість козацького реєстру і те, що українці самі «розбір зроблять, хто буде козак, а хто мужик».

Українські урядники – війти, бурмістри, райці, лавники – повинні збирати всякі доходи (грошима і збіжжям) й передавати їх до царської казни через тих людей, яких пришле цар. Ці ж люди повинні наглядати за правильним збором податків.

Установлення розмірів платні генеральній старшині, у їх володіння (а також полковникам і полковій старшині) надавалися також млини.

Царська жалувана грамота про передачу Чигиринського староства під гетьманську булаву.

Царська жалувана грамота про збереження прав і вольностей гетьмана Б. Хмельницького і всього Війська Запорозького.

Гетьману дозволялося підтримувати зв’язки з іншими державами за умови повідомлення царя. Відносини з польським королем і турецьким султаном заборонялися без царського наказу.

Царська жалувана грамота про підтвердження прав і вольностей населення України.

Підтвердження права київського митрополита і всього православного духівництва на маєтності, якими вони володіли.

Московський уряд зобов’язувався вступити у війну з Річчю Посполитою навесні 1654 р.

Передбачалося розташування московських військ на україно-польському кордоні.

У випадку татарських нападів на українські землі передбачалася організація спільних україно-московських походів.

Напишіть відгук

Copyright © 2017 | Всеукраїнська Електронна Енциклопедія
Копіювання матеріалів "Всеукраїнської електронної енциклопедії" дозволяється лише зі згоди адміністрації проекту.
Украина онлайн