Сонце у світогляді українців

Сонце у світогляді українців

Сонце – цар денного неба, як Місяць уночі. Родина його – Місяць і зорі. Воно святе і праведне, освітлює і зігріває землю й дає їй плодючість. Яскраве Сонце через те, що воно – відблиск лиця Божого.

Сонце – то велике коло або колесо, і коли воно котиться небом, то в цей час буває день, а коли ховається за гору, настає ніч, а для інших людей, що живуть «під землею», – день. У полудень воно трохи спочиває, надвечір іде зовсім на спочинок, уночі спить, а раненько встає. На сході живе чепурна панна з рожевими пальчиками – Зоря, і, щойно Сонечко просинається, вона вмиває і витирає його гарненько, тому воно завжди таке свіже й рум’яне.

Повір’я, пов’язані з сонцем:

Сходить сонце там, де починається життя, а тому люди моляться на схід.

Не можна плювати на сонце, бо язик одпаде.

По заході або до схід-сонця не годиться волами орати, бо воли собі шиї попарять.

Не можна спати, коли затемнення сонця, бо можна не встати.

Не дивись на сонце, бо станеш косий.

Хворіючи, не спи, коли заходить сонце, бо приспиш хворобу.

Не показуй пальцем на сонце, бо усохне палець.

Напишіть відгук

Copyright © 2017 | Всеукраїнська Електронна Енциклопедія
Копіювання матеріалів "Всеукраїнської електронної енциклопедії" дозволяється лише зі згоди адміністрації проекту.
Украина онлайн