Основні засади політики польської влади стосовно православної церкви

Основні засади політики польської влади стосовно православної церкви• Деклароване забезпечення «вольностей, добр і привілеїв» православної церкви і фактичне їх постійне порушення і руйнування через право патронату або «право подавання».
• Замість діючої раніше виборності на церковних соборах польські королі за правом патронату «подають хліби духовні й роздають столиці духовні» тобто призначають на посади єпископів і архімандритів (володарів монастирів) за гроші. Фактично посаду отримує той, хто більше заплатить.
• Право патронату для магнатів і шляхти означало право власності на засновані ними церкви і монастирі у своїх маєтках, селах і містах. Священики в парафіях у приватних володіннях не обиралися простим людом, а призначалися за «правом подавання» шляхтичами-патронами.
• Королі надають вищі посади в православній церкві світським особам (шляхті, військовим) за борги держави тим людям, різноманітні вислуги, прохання близьких до королівського двору осіб.
• Магнати і шляхта розпоряджаються церквами і монастирями на підставі права власності: закладають, міняють, віддають як посаг за доньками, здають в оренду, продають тощо.

Напишіть відгук

Copyright © 2017 | Всеукраїнська Електронна Енциклопедія
Копіювання матеріалів "Всеукраїнської електронної енциклопедії" дозволяється лише зі згоди адміністрації проекту.
Украина онлайн