Політика гетьмана П. Дорошенка (1665–1676)

Гетьман Петро Дорошенко

Гетьман Петро Дорошенко.

Петро Дорошенко (1627–1698) – гетьман Правобережної (1665–1676 рр.) та всієї України (1668–1669 рр.). Один із найближчих соратників Б. Хмельницького і продовжувач його справи. Рішуче виступав проти поділу Гетьманщини за умовами Андрусівського договору 1667 р. У 1668 р. домігся возз’єднання Української козацької держави і був обраний її гетьманом. В умовах загострення боротьби з Річчю Посполитою і Московською державою в 1669 р. прийняв протекторат Османської імперії. Унаслідок цього Правобережжя стало ареною виснажливої війни польської, московської і турецько-татарської армій. У цій ситуації Дорошенко зрікся гетьманства.

• Виступав за об’єднання всіх українських земель у межах однієї держави і здобуття для неї незалежності.
• Спирався на підтримку київського митрополита Й. Тукальського, який перебував у гетьманській резиденції в Чигирині.
• Унаслідок неможливості негайної реалізації ідеї соборності й незалежності козацької України погоджувався для її звільнення на певну форму іноземної протекції.
• Створив 20-тисячне наймане військо серденят (від турецького – «відчайдухи»), яке було особисто віддане гетьману і зменшувало його залежність від старшини.
• Був прихильником установлення спадкового гетьманату.
• Установив на українському кордоні нову митну лінію і почав карбувати власну монету.
• Зміцнюючи владу гетьмана, зумів досягти поєднання сильної гетьманської влади з діяльністю генеральних і старшинських рад.
• Для заселення вільних земель у степовому прикордонні заснував новий Торговицький полк.
• Після підписання Річчю Посполитою і Московською державою Андрусівського перемир’я вирішив укласти військовий союз із Кримським ханством і прийняти політичний протекторат Османської імперії.

Напишіть відгук

Copyright © 2017 | Всеукраїнська Електронна Енциклопедія
Копіювання матеріалів "Всеукраїнської електронної енциклопедії" дозволяється лише зі згоди адміністрації проекту.
Украина онлайн