Основні особливості соціально-економічного розвитку в першій половині XVII ст.

Мануфактурне виробництво

Мануфактурне виробництво.

• Швидке зростання магнатського землеволодіння через збільшення попиту на сільськогосподарську продукцію на західноєвропейських ринках.
• Перетворення землевласниками своїх господарств на фільварки.
• Зростання площі оброблюваних земель унаслідок господарського освоєння окраїн. Регіоном найбільш розвиненого землеробства були Белзщина, Холмщина, Волинь, Західне Поділля й частково Галичина.
• Зростання виробництва товарів на продаж у сільському господарстві.
• Поява значної кількості нових міст і містечок. Найбільшими за кількістю населення були Львів (15–18 тис. жителів) та Київ (15 тис.). Міста поділялися на державні (королівські) і приватні. Близько 80 % міст перебували в приватній власності або належали церкві. У містах у цей період існувало понад 300 ремісничих спеціальностей. Зростала кількість позацехових майстрів-«партачів».
• Розпочинається перехід до мануфактурного виробництва, використання вільнонайманої робочої сили.
• Зростає кількість малоземельних і безземельних селян, відбувається закріпачення селянства.
• Із розвитком ремесла, промислів і торгівлі в містах поглиблюється соціальне розшарування.
• Переважну більшість населення становили українці. Основними національними меншинами були євреї, поляки, литовці, росіяни, білоруси, молдавани, угорці, вірмени, греки. Заможні іноземці займалися торгівлею, орендою маєтків і промислів, викупом мит.

Напишіть відгук

Copyright © 2017 | Всеукраїнська Електронна Енциклопедія
Копіювання матеріалів "Всеукраїнської електронної енциклопедії" дозволяється лише зі згоди адміністрації проекту.
Украина онлайн