Культура України першої половини XVII ст.

«Тренос» М. Смотрицького

«Тренос» М. Смотрицького.

Освіта. Основним типом навчальних закладів, де здобували освіту діти українських міщан, козаків і духівництва, залишалися слов’яно-греко-латинські школи. Школи, як і раніше, засновувалися при братствах. У 1632 р. утворено Києво-Братський, або Києво-Могилянський колегіум – новий навчальний заклад вищого типу.

Збільшується кількість єзуїтських, протестантських і греко-католицьких навчальних закладів.

Книговидання. Активно діяла друкарня Львівського Успенського братства. Найбільшою в тогочасній Україні стала Києво-Печерська друкарня. У Києві з’явилися перші приватні друкарні. Діяли мандрівні (пересувні) друкарні, що переїздили до замовника з міста до міста.

Літописання. Густинський літопис (складений бл. 1623– 1627 рр., імовірно, 3. Копистенським), Київський літопис, Острозький літопис, Львівський літопис.

Література. Продовжується розвиток полемічної літератури. Поява історико-полемічного памфлету невідомого автора «Пересторога». Полемічний твір «Тренос» («Плач») М. Смотрицького. Виникли полемічна поезія («Скарга вбогих до Бога» невідомого автора), епіграмна поезія (засновником став Г. Смотрицький). Розвивалися ораторсько-проповідницька і мемуарна проза. Найвидатніший проповідник К. Транквіліон-Ставровецький (Зизаній). Один із перших творів української мемуарної прози – спогади київського купця Б. Балики «Про Москву і про Дмитра, царка московського, неправдивого».

Києво-Могилянський колегіум (ескіз)

Києво-Могилянський колегіум (ескіз).

Театр. У 30-х рр. XVI ст. у Львівській братській і Київській лаврській школах була започаткована шкільна драма і театр. Перша відома пам’ятка української великодньої драми – твір учителя Львівської братської школи І. Волковича «Роздуми про муку Христа Спасителя нашого», надрукований 1631 р. З’явилися перші містерії – духовні драми на біблійні сюжети. Значної популярності набув мандрівний різдвяний ляльковий театр – вертеп.

Музика. У церковній музиці давній знаменний (восьмиголосний) спів поступається місцем партесному (багатоголосному). З’явилося нотне письмо. У світській музиці з’явився новий жанр – кант (пісня для триголосного ансамблю або хору). Канти були повчальні, величальні, жартівливі тощо. Розвивалася сольна пісня із супроводом. Розвиток жанру інструментальної музики пов’язаний із музичними цехами в містах, які задовольняли побутові потреби міщан у музиці – грали на святах, похоронах тощо. У козаків також були військові музики. Найпоширенішими музичними інструментами були сурми, труби, котли, кобзи, торбани.

П’ятницька церква у Львові

П’ятницька церква у Львові.

Архітектура і містобудування. В архітектурі застосовуються елементи європейського стилю бароко, що поєднуються з місцевими елементами і приводять до виникнення своєрідного стилю українського, або козацького бароко. Видатними пам’ятками тогочасної церковної архітектури є церква Воздвиження в Дрогобичі, церква Миколи Притиска в Києві, Покровська церква в Сулимівці, П’ятницька церква у Львові. Замість стінових замків, як раніше, стали споруджувати розкішні магнатські палаци, оточені бастіонами (замки у Збаражі та Підгірцях). У містобудуванні характерну для попередніх часів шахову сітку розташування вулиць поєднують із бастіонними укріпленнями. Завдяки підтримці польської влади з’являються католицькі костьоли й монастирі.

Скульптура. Розвиток надгробної скульптури. Надгробки київського воєводи А. Киселя в с. Низкиничі на Волині, Я. і С. Жолкевських у костьолі в Жовкві.

Живопис. Настінні розписи (фрески) у церкві Святого Духа в с. Потеличі, церкві Воздвиження в Дрогобичі. Розвиток іконопису. У світському живописі провідне місце посідає жанр портрету. Відомі майстри: М. Петрахнович (портрет Варвари Ланчиш), Ф. Сенькович (портрети Станіслава Мнішека, Томаша Замойського).

Гравюра. Поширення світського жанру гравюри. Перші світські гравюри з’явилися в 1622 р. як ілюстрації до «Віршів на жалісний погреб… гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного» К. Саковича. Відомий гравер-майстер Ілля, який від 1636 р. працював у Києві й виконав гравюри до «Требника» П. Могили й «Печерського патерика».

Напишіть відгук

Copyright © 2017 | Всеукраїнська Електронна Енциклопедія
Копіювання матеріалів "Всеукраїнської електронної енциклопедії" дозволяється лише зі згоди адміністрації проекту.
Украина онлайн